СІМЕЙСТВО ПИЛОНОСИЕ АКУЛИ АБО АКУЛИ-ПИЛОНОСИ (PRISTIOPHORIDAE)

Ці своєрідні риби родинні кат-ранообразним акулам, подібно яким вони не мають анального плавця. Пилоноси відрізняються, однак, рядом особливостей зовнішньої й внутрішньої будови. Особливо характерною ознакою цього загону служить подовжене й сплощене рило мечоподібної форми, що несе з боків великі зуби й, що нагадує по загальному виді двосторонню пилку. На нижній поверхні рила, приблизно на середині його довжини, розташована пара довгих вусиків, що виконують, очевидно, дотикальні функції.
Пиловидное рило надає цим акулам велика подібність із рибою-пилкою, що ставиться до загону скатообразних. Проте приналежність пилоносов до акул цілком очевидна завдяки таким ознакам, як положення зябрових щілин на боках і наявність вільних грудних плавців, що не сролись із тілом.
До сімейства пилоносих належать 2 роди, що розрізняються числом зябрових щілин (5 або 6) і включають близько 4 видів. Це невеликі акули, довжиною до 1, 5 м, що живуть у теплих водах західної частини Тихого й Індійського океанів. У наших водах вони не зустрічаються, але в південній частині Японського моря, у берегів Кореї і Японії, відома японська акула-пилонос (Pristiophorus japonicus). Ця повільна донна риба харчується невеликими рибами й дрібними бентосними тваринами, яких вона викопує із ґрунту своїм довгим рилом. Самка пилоноса народжує до 12 живих акулят. Цікаво, що вже у внутрішньоутробних ембріонів зуби на «пилці» розвинені досить добре, але щоб уникнути ушкодження матері вони вкриті спеціальною оболонкою.
Пилоносие акули іноді попадаються в уловах траулерів, що промишляють у прибережній зоні (зокрема, у Жовтому морі й у Південної Африки). М’ясо їх гарної смакової якості й високо цінується.