СІМЕЙСТВО ЗВЕЗДЧАТОШИПИЕ АКУЛИ (ECHINORHINIDAE)

До цього сімейства ставиться тільки один вид — звездчатошипая акула, або акула-алігатор (Echinorhinus brucus), широко розповсюджена в субтропічні й помірковано теплих водах, але відсутня, очевидно, у тропічній зоні. У східній частині Атлантичного океану цей вид зустрічається, наприклад, у берегів Північної Африки і Європи (від Мавританії до Ірландії) і в районі мису Доброї Надії; у західній частині Тихого океану звездчатошипая акула відома з вод Південної Австралії й Нової Зеландії на півдні й із прибережних вод Японії й Гавайських островів на півночі.
Звездчатошипая акула родинна колючим і далатиевим акулам, але деякі характерні риси — відсутність колючих шипів перед спинними плавцями, наявність великих плакоидних луски, що мають форму досить більших круглих щитків, або бляшок, і несучих два-двох-два-один-два гострих конічних зубчика, а також будова зубів — цілком виправдують виділення цього виду в особливе сімейство.
Акула-алігатор досягає довжини близько 3 м, а вага найбільш великих особин може становити 150—220 кг. Вона веде придонний спосіб життя й зустрічається звичайно на значній глибині (400- 900 м), хоча в деяких районах (наприклад, у Північному морі) може попадатися й на мілководдях. Ця акула харчується головним чином рибою (у тому числі й інших акулах), а також крабами.
Промислового значення звездчатошипая акула не має, тому що ніде не зустрічається в значній кількості.