СІМЕЙСТВО ПЛАЩЕНОСНИЕ АКУЛИ (CHLAMYDOSELACHIDAE)

Сімейство містить тільки один вид — плащеносную акулу (Chlamydoselachus anguineus), що по зовнішньому вигляді значно більше нагадує якусь дивну морську змію або вугра, чим своїх найближчих родичей.
У плащеносной акули зяброві отвори, яких налічується по 6 з кожної сторони, прикриті шкірними складками. При цьому перетинки першої зябрової щілини перетинають горло риби й з’єднуються між собою, образуя широку шкірну лопату. Тіло угреобразно витягнуте, а спинний і черевний плавці розташовані близько друг від друга в задньої частп тіла. Своєрідний хвостовий плавець фактично складається тільки з нижньої лопати. У цієї акули рот майже кінцевий, а не нижній, як у більшості інших. Гострі крюкообразно вигнуті зуби, що мають по трьох вершини, нагадують трехлапие якірці.
Плащеносная акула може досягати 2 м у довжину, але звичайні розміри менше — 1, 5 м для самок й 1, 3 м для самців. Це яйцеживородящий вид, з дуже невеликою плідністю: самка приносить 3-12 дитинчати. Виношування ембріонів триває довго, можливо, до двох років.
Плащеносная акула зустрічається на значній глибині (400—1200 м), у придонних шарах води. Її їжу становлять головоногие молюски й риби.
Випадки піймання плащеносной акули відомі в багатьох районах, розташованих у субтропічній і помірковано тепловод-ной зоні. В Атлантичному океані її ловили в берегів Південно-Західної й Північної Африки і Європи, причому саме північне знаходження (у норвезькому Варангер-фьор-ді) спостерігалося поблизу від наших вод. Ця акула відзначена також у водах Південної Америки, Австралії, Японії й Каліфорнії.
Промислового значення вона, природно, не має у зв’язку зі своєю рідкістю.