ПЕРЕДМОВА

«Життя тварин» — це особливий вид зоологічної книги. У ній знаходить висвітлення вся сукупність зоологічних знань, але в особливому співвідношенні різних розділів науки про тварин. Зоологія може бути насамперед підрозділена на систематику, філогенетику, морфологію, фізіологію, екологію, зоогеографію (яка одночасно є й розділом географії), палеонтологію, генетику, біохімію й біофізику тварин. Кожний із цих розділів зоології може бути у свою чергу розділений на ряд окремих дисциплін; так, морфологія ділиться на анатомію, цитологію, гістологію, ембріологію, а вони у свою чергу можуть підрозділятися на підлеглі дисципліни. У цитології й гістології виділяють цитохімію й гістохімію, анатомію ділять на порівняльну, нормальну, патологічну й т.п. У фізіології у свою чергу виділяють порівняльну фізіологію, фізіологію вищої нервової діяльності, біохімію й т.д.
Крім того, зоологічні дисципліни можуть бути розділені по досліджуваних групах тварин. Так, розрізняють протозоологію (науку про одноклітинних тварин), гельмінтологію (науку про хробаків), ентомологію (науку про комах), малакологію (науку про молюсків), орнітологію (науку про птахів), маммалиологию (науку про ссавців), герпетологію (науку про плазуючих). Зоологічні науки можуть виділятися також по біологічних особливостях тваринних об’єктів, як, наприклад, паразитологія, що охоплює багато груп по їхній здатності паразитувати на інших тваринних або рослинних організмах або бути «хазяїном» паразита. Нарешті, існує багато суміжних наук, у які вивчення тварин входить як складова частина. До них ставляться географія, геологія, океанологія, лімнологія (наука про озера), гідробіологія, ґрунтознавство й ряд інших. Кожна з перерахованих наук розглядає тих або інших тварин у певному аспекті: або як елемент зовнішнього миру, або по їхньому значенню для людини, або по яких-небудь інших їхніх особливостях.
План змісту книги «Життя тварин» дуже широкий. Навряд чи хоч одна з перерахованих зоологічних наук або суміжних з нею може виявитися повністю поза колом уваги цього твору, але з використанням їхніх досягнень у різному ступені.
У монографії «Життя тварин» зібрані описи тварин у систематичному порядку— від найпростіших до ссавців. Для кожної групи тварин дані короткий морфологічний опис, деякі фізіологічні особливості, спосіб життя, їхній індивідуальний розвиток, поширення в природі, практичне значення.
Сто років тому (1863—1869) з’явився великий твір німецького вченого — натураліста й мандрівника А. Б рема «Життя тварин». За короткий строк цей добуток був переведений на багато язиків й одержало широку світову популярність. Зоологічні твори, що охоплюють вся тварина царство, ставлять різні завдання й мають різний характер. Ми знаємо підручники, керівництва й навчальні посібники. «Життя тварин» не те, не інше й не третє. І в той же час це дуже потрібна книга. Тому вона була багато разів видана в різних країнах, у тому числі й у нас.
Уже давно «Життя тварин» стала загальною назвою, і тому, коли твір Брема виявилося вже не на рівні сучасних знань, стала виходити «Життя тварин по Брему». Тип зоологічного твору, задуманого й здійсненого вперше Альфредом Бремом, імовірно, збережеться ще на багато років.
У нашій країні твору Брема виходили багатьма виданнями: в 1866—1876 р. за редакцією В, О. Ковалевского вийшла в перекладі 6-млосна «Життя тварин». В 1892 р. початку виходити 10-млосна «Життя тварин» за редакцією К. К. Сент-Илера, а в 1900 р. – мале тритомне видання за редакцією Я. Ф. Лесгафта. На початку століття матеріал бремовского твору став застарівати. У Німеччині з’явилося у світло 13-млосне видання «Життя тварин» у переробці ряду фахівців під загальною редакцією Цур-Штрассена. В 1911 р. воно стало виходити в російському перекладі за редакцією Я. М. Книповича. Нарешті, в 1948 р. у нас вийшло 5-млосне видання «Життя тварин по Брему» за редакцією Л. Я. Северцова. В основу його було покладено також цурштрассеновское видання.
У створенні першого тому дійсного видання брали участь:
доктор біол. наук Л. А. Зенкевич, доктор біол. наук Е. Я. Лукин, доктор біол. наук Д. В. Наумов, доктор біол. наук Я. Г. Ошмарин, доктор біол. наук А, А. Парамонов, доктор біол. наук Ю. Я. Полянский, доктор біол. наук К. М. Рижиков, канд. біол. наук Г. Г. Абрикосів, канд. біол. наук А. С. Богословський, канд. біол. наук В. М. Колтун, канд. біол. наук Я. Я. Малевич, канд. біол. наук Ф. А. Пастернак, канд. біол. наук Я. А. Свєшников.
У розподілі матеріалу по томах довелося трохи відступити від системи. Иглокожие й нижчі хордові (із вторичноротих) включені в другий тім, що поєднує основні групи безхребетних, що живуть у водному середовищі. Третій тім присвячений сухопутним членистоногим.
Карти зоогеографічного районування суши й Світового океану складені за матеріалами Фізико-географічного атласу миру АН СРСР і ГУГК ГГК СРСР видання 1964 р., зі змінами й доповненнями Л. А. Зенкевича.