ЗАГІН ВЕЕРОКРИЛИЕ (STREPSIPTERA)

Веерокрилие — невеликий загін дрібних комах, що сильно деградували у зв’язку з переходом до розселення на стадії личинки й з паразитичним способом життя.
Самці веерокрилих (мал. 307, 1, 309, 1) заслуговують цієї назви: у них задні крила широкі, у розправленому стані веерообразние, а передні — скорочені до невеликих жужжалец. Ротові органи в самців атрофовані, лапки без коготков. Самки у веерокрилих іноді взагалі несхожі на комах або нагадують личинок. Різні групи веерокрилих паразитують на різних комахах, але їхні цикли розвитку в загальному досить подібні.
Эоксени (Eoxenos) — паразити живучих у мурашниках чешуйниц. Самки эоксенов залишаються усередині личиночних і куколочной шкурок, що утворять своєрідні кокони. Такі кокони зустрічаються під каменями в средиземноморских країнах. Усередині кокона, імовірно, здійснюється й запліднення. Запліднена самка зимує, а в середині наступного літа з’являється маса своєрідних личинок першого возраста-триунгулинов (мал. 308, 1). Ці триунгулини якось попадають на чешуйниц. впроваджуючись у них. У тілі чешуйници личинка стає червоподібної із зародковими ногами, харчується біля кишки. До серпня личинки виростають, линяють і залишають чешуйниц, забираючись під камені. Восени личинки окукливаются. Таким чином, в эоксенов самки частина часу проводять поза організмом комахи-хазяїна.
Самки представників сімейства стилопсов (Stylopidae) ніколи не залишають тіла комахи-хазяїна. Ці веерокрилие паразитують у перепончатокрилих, клопах, цикадових і прямокрилих.
Іноді на черевці представників перерахованих загонів можна помітити затверділі коричнюваті здуття перетинчастих ділянок покривів. Кожне таке здуття – головогрудь самки. Черевце самки перетворюється в мішок, переповнений яйцями. Самці стилопсов у масі літають між тими комахами, у черевці яких сидять самки. Після запліднення з кожного яйця виходить крихітний триунгулин, а в одній самці дозріває кілька тисяч яєць. Триунгулини мають величину всього близько 0, 1 мм. Вони обліплюють тіло хазяїна, а якщо дві особини комахи-хазяїна зустрінуться, то переходять на не заражену ними особина, а з її – на її личинок. Впроваджуючись у тіло личинки хазяїна, триунгулин стає червоподібною безногою личинкою. Надалі частину личинок перетворюється в лялечок, з яких вилітають крилаті самці. Інші личинки не перетворюються в дійсних лялечок: їхнє тіло стає як би мішком з ущільненої головогрудью – це і є спрощені самки.
Розвиток стилопсов у комасі-хазяїні приводить до так називаної паразитарної кастрації, відомої за назвою «стилопизации». Під впливом стилопсов міняються й вторинні полові ознаки комахи-хазяїна (фарбування, пропорції частин тіла).
Рід Stylops паразитує на диких бджолах, Xenos — на осах-полистах, Halictophagus й Elenchus — на цикадках.
У тропіках водяться «гігантські» веерокрилие — стихотреми (Stichotrema), що паразитують на великі (до 15 див) прямокрилих — сексавах на Адміральських островах. Довжина цих веерокрилих- 2-3 див.
По характері розвитку й деяких другорядних ознак веерокрилие нагадують веероусих жуків (Bhipiphoridae). Тому раніше їх зближали з жуками, а деякі ентомологи навіть уважали веерокрилих сімейством жуків.
Але за останні десятиліття ряд дослідників схилився до тієї думки, що цей специфічний загін ближче до перепончатокрилим, чим до жуків.