ЗАГІН БЕССЯЖКОВИЕ (PROTURA)

Ці дивні дрібні членистоногие, розповсюджені в країнах і з помірним, і із тропічним кліматом, були відкриті зовсім недавно — тільки 50 років тому — знаменитим італійським зоологом Ф. Сильвестри. Може виникнути питання: чому до XX століття протури не були відкриті?
Справа в тому, що ці дрібні членистоногие ведуть дуже схований спосіб життя, ніколи не залишають ґрунт, підстилку або гнилу деревну потерть і дуже погано помітні. А виявити їх легко, застосувавши той метод збору, що на початку нашого століття розробив інший італійський зоолог – Антонио Берлезе.
При роботі цим методом невелика кількість ґрунту кладуть на сито, вставлене в лійку. При підсиханні ґрунту живучі в ній дрібні членистоногие спрямовуються вниз – у глибині ґрунту завжди буває досить волого. Так само поводяться вони в пробі на ситі. Пройшовши шар ґрунту й виявившись на ситі, вони провалюються через комірки й по стінках лійки скачуються в підставлену під лійкою склянку зі спиртом. Через добу після закладки такої проби спирт із дрібними тваринами, що потрапили в нього, отфильтровивают і розглядають осад на фільтрі при збільшенні. От отут серед кліщів й інших дрібних членистоногих можна виявити й протур (мал. 97).
Тіло в них складається з голови й тулуба, неясно розділеного на груди й черевце. По голові протур легко відрізнити від інших комах – у них зовсім немає вусиків. Ця особливість і визначила вкорінену російську назву групи «бессяжковие», тобто не мають вусиків. Немає в протур око, нейужних при схованому способі життя. З боків голови в них є особливі органи-«помилкові вічка», що служать, імовірно, для сприйняття змін вологості або вібрацій повітря. Ротові частини слабкі, щетинковидние, утягнені усередину головної капсули. Грудні ноги в протур короткі, з коготками, але передні, самі довгі, не служать для ходьби, а спрямовані вперед і служать для дотику, як вусики в багатоніжок. Зате, крім 2 пар ходильних ніжок грудей, на трьох перших сегментах черевця є грифельковие придатки, на які протури опираються при пересуванні, як на ноги. Подібність цих черевних кінцівок із грудними ногами в тім, що придатки першої пари завжди 2-члениковие, кінцівки ж другої й третьої пар у деяких (Eosentopiidae) 2-члениковие, але бувають й одночлениковие (Acerentomidae).
Дихають протури або всією поверхнею тіла, або за допомогою трахей, що відкриваються на середньо- і заднегруди 2 дихальцами.
Про спосіб життя протур відомо мало. У процесі розвитку в них. як у багатьох багатоніжок, збільшується число черевних сегментів. Рідко вони утворять більші скупчення, але іноді у верхньому шарі лугового ґрунту зустрічається в середньому більше 1000 протур на 1 м2.
У СРСР протури зустрічаються нерівномірно: у степах під Курськом, на скелях Південного Уралу вони досить звичайні, а під Москвою при розборі багатьох тисяч проб виявлені не були.
Відомо близько 220 видів протур.