ЗАГІН СКУТИГЕРИ (SCUTIGEROMORPHA)

Скутигери, або мухоловки, — стрункі багатоніжки з 15 парами ніг. За багатьма ознаками вони сильно відрізняються від інших губоногих багатоніжок. У скутигер інакше розташовуються дихальца, що відкриваються на спинній стороні тіла на 7 сегментах, ближче до заднього їхнього краю. Дихальце веде не відразу в трахеї, а в парні повітряні мішки, від яких відходять пучки трахей. Цим досягається зменшення витрати води при подиху. В інших губоногих парні відкриті дихальца розташовані з боків сегментів.
На всій відкритій поверхні тіла мухоловки є шар водонепроникної эпикутикули — особливість, що дозволяє жити в сухих умовах. Тонкі й довгі ноги мухоловок, що надають цим багатоніжкам деяка подібність із павуками або сенокосцами, указують на те, що вони пристосовані до швидкого руху не у вузьких ходах, а по відкритій поверхні. Ноги закінчуються еластичної пружної многочлениковой лапкою, що відразу видає швидкого бігуна. На активність поза постійними темними вкриттями вказує й те, що в мухоловок з боків голови перебувають настільки густі скупчення вічок, що вони нагадують складні фасеточние ока вищих комах. Отже, мухоловки явно здатні до виходу з укриттів, до життя на відкритій поверхні ґрунту. Дійсно, при спостереженні за нашої звичайною мухоловкою (Scutigera coleoptrata), що зустрічається в Криму, на Кавказі й у средиземноморских країнах, можна бачити, як вона швидко біжить, якщо відвернути вдень який-небудь камінь, під яким вона ховалася. Вечорами можна бачити, як мухоловки в приміщенні бігають по стінах, полюючи на присмирнілим з темрявою мух. Але все-таки дуже надовго мухоловка з укриттям не розстається й у сонячні годинники ховається де-небудь в ущелині. Так поводяться мухоловки в Південній Європі, Індії й у нас у Середній Азії, Кримі й на Кавказі.
У період розмноження самець і самка при зустрічі постукують один одного вусиками. Потім самець відкладає прямо на землю лимонообразний сперматофор, штовхає на нього самку, і самка відразу підхоплює його половими придатками. Оскільки зовнішньо-внутрішнє запліднення в мухоловок проходить і на відкритій поверхні ґрунту, насінна рідина не може так довго зберігатися, не висихаючи, як, наприклад, у підземних ходах у геофилов. Тому откладка сперматофора відбувається тільки в присутності самки, і в зовнішнім середовищі насінна рідина залишається лише кілька митей.
Яйця скутигери відкладають по одному, спершу носячись їх із собою. У мухоловок, як й у кістянок, личинка виходить із яйця з неповним числом ніг.
Скутигери цікаві тим, що в них є багато таких пристосувань до життя в повітряному середовищі, які виробилися й у комах.
У багатьох південних країнах мухоловок у будинках оберігають, цінуючи їхню діяльність по винищуванню різних кровососущих комах. Існуюче проти них у деяких місцях упередження, острах їхнього укусу ні на чому не засновані – у цих невеликих (до 2-3 див) багатоніжок ногочелюсти так слабкі, що не можуть проколоти нашу шкіру.
У СРСР відомо всього 2 види мухоловок.