ЗАГІН КИВСЯКИ (JULIFORMIA)

Кивсяки представляють самий богатий впдами й найпоширеніший у нас загін дійсних тисяченожек (у СРСР відомо поки тільки близько 150 видів).
Живуть кивсяки й біля поверхні ґрунту, і в більше глибоких її шарах. Вони характеризуються циліндричною формою тіла й більшою кількістю циліндричних сегментів, число яких завжди більше 30.
Деякі ґрунтові кивсяки мають більше тонке тіло (діаметр близько 1 мм); вони сліпі, слабопигментированние, з виразними, що мають вид плям отворами отрутних залоз. Такі, наприклад, кивсяк плямистий (Blaniulus guttulatus) і інші представники сімейства тонких кивсяков (Blaniulidae). Такі кивсяки живуть у ґрунті, частіше у відкритих місцях. Нерідкі випадки масового скупчення цих кивсяков у гнилих коріннях рослин. Іноді кивсяки харчуються живими соковитими коріннями, що робить їхніми серйозними шкідниками польових і городніх культур. Деякі тонкі кивсяки, наприклад солонцевий кивсяк (Isobates littoralis), предпочитают засолені ділянки морських узбереж.

Представники сімейства дійсних кивсяков (Julidae, табл. 11, 6, 7) відрізняються не таким витягнутим тілом, як тонкі кивсяки (в Julidae відношення довжини до ширини 10:1, а в Blaniulidae— 20:1). Вічка звичайно є. У наших лісах середньої смуги дуже звичайний сірий кивсяк (Sarmatoiulus kessleri), у південних дібровах і лісопосадках посилено руйнуючі опалі листи й сприятливе підвищення родючості ґрунтів під лісом. На 1 га зустрічається близько 5 мільйонів цих досить великих (більше 3 див) кивсяков. Цікаво, що вони воліють харчуватися опадом таких деревних порід, листи яких багаті вуглекислим кальцієм (вільха, берест й ін.); це зрозуміло, якщо врахувати, що в панцирі кивсяков багато вуглекислого кальцію, що відкладається у вигляді сферокристаллов. На вапняних ґрунтах Південного берега Криму рясні там великі кримські кивсяки (Pachyiulus flavipes) переробляють рослинні залишки й збагачують ґрунт гумусом, так само як це делаюг у більше вологих районах дощові чирви. Після дощу під купкою гною можна
У тропічних областях зустрічаються дуже великі види, які, наприклад в Африці, уживаються корінним населенням у їжу й навіть уважаються ласим блюдом.