ПІДКЛАС СИМФИЛИ (SYMPHYLA)

Симфили — маленькі (кілька міліметрів) білі або ледве жовтуваті багатоніжки, по загальному вигляді й рухливості схожі на крихітних сколопендр, що живуть у ґрунті, під опалими листами, під каменями й т.д., що швидко бігають по різних тріщинах і ходам. Їх легко відрізнити від пауропод по довгим негіллястим многочлениковим вусиках; у них 3 пари своєрідних щелеп, а на голові відкривається пара дихалец трахейної системи. У симфил 12 пара ходильних ніг, а число спинних щитків- 15. причому передній самий маленький.
У підстав ніг третьої — дванадцятої пар є мішечки, що випинаються. Через стінки цих мішечків у вологій обстановці відбувається газообмін й, імовірно, усмоктування води із ґрунту. На останньому членику тіла перебуває лара причлененних відростків- церков, на яких відкриваються отвори прядильних павутинних залозок. Половий отвір відкривається на третьому членику тулуба, на нижній його стороні.
Деякі види симфил, наприклад Scolopendrella immaculata, дуже широко поширені. Вони зустрічаються й у Європі, і в Північній Америці. Виявилося, що ці дрібні багатоніжки, що звичайно харчуються гниючими рослинними залишками, у деяких випадках виявляються небезпечними шкідниками соковитих молодих корінців сходів рослин, особливо в парниках і теплицях. У парникових господарствах з ними іноді доводиться вести боротьбу.
Симфили — дуже чутливі до висихання, що уникають світла тварини. Винятково своєрідно в них протікає запліднення. Самці відкладають на поверхні ходів у ґрунті, у місцях, де пересуваються, грудочки з насінною рідиною – сперматофори (мал. 89, А). Самки, випадково натикаючись на відкладені сперматофори, захоплюють їх своїми щелепами, і насінна рідина зі здавленого в роті сперматофора надходить в особливі резервуари на внутрішній поверхні щелеп. Після цього самка захоплює своїми ротовими органами вихідне з полового отвору яйце, що при цьому запліднюється сперматозоїдами, що перебувають у резервуарах щелеп. Запліднені яйця вона прикріплює до стінок ходів у ґрунті, до листочків мохів і т.п. (мал. 89, Б). Через 10 днів з яйця виходить личинка з неповним числом ніг (6 пара в Scutigerella, 7 – в Hanseniella). Розвиток личинки (з кожним линянням додається по парі ніг) триває близько 2 місяців.
Ці дрібні створення живуть дуже довго— до 6 лет-и в дорослому стані здатні відновлювати втрачені членики вусиків — здатність, рідка в наземних членистоногих.
Відомо кілька десятків видоз симфил.