ЗАГІН КЛЕЩИ-СЕНОКОСЦИ (OPILIOACARINA АБО NOTOSTIGMATA)

Клещи-сенокосци, або опилиакарини, — невеликий загін клещеобразних арахнід, по деяких ознаках напоминающий примітивних сенокосцев, по іншимі — паразитиформних кліщів й у той же час дуже своєрідний. Це дрібні форми, близько 1 мм довжиною, з довгасто-овальним тулубом і досить довгими ногами. Покриви шкірясті, борознисті. Два задніх сегменти головогруди й вісім сегментів черевця розділені спинними борознами. Є подвійні бічні очі. Подих трахейне, чотири пари маленьких стигм відкриваються на спинній стороні чотирьох передніх сегментів черевця. Хелицери короткі, клешневидние, жувальні відростки тазиків педипальп із придатками складної форми, ротовий отвір обмежений з боиов ребристими лопатами, які називають «терткою». Половий отвір розташований між тазиками ніг третьої пари, самки мають яйцеклад. З яйця лупиться шестиногая личинка, що перетворюється у восьминогую німфу; загальне число линянь не встановлено. У кишечнику опилиакарин знайдені залишки дрібних членистоногих,
Відомо всього кілька видів клещей-сенокосцев, що ставляться до роду Opilioacarus єдиного сімейства Opilioacaridae, знайдених у жарких і теплих країнах. Всі вони описані по деяких екземплярах, виявленим у ґрунті, лісовій підстилці, під каменями й т.д. Вони відомі з Південної Європи, Аравії, Патагонії, Техаса. У нас клещи-сенокосци знайдені в Середній Азії: Opilioacarus hexophthalmus у Семиречье й О. italicus у відрогах Угамского хребта до північного сходу від Ташкента.