ПІДЗАГІН МИГАЛОМОРФНИЕ ПАВУКИ АБО ПАУКИ-ПТИЦЕЯДИ (MYGALOMORPHAE)

До цього підзагону належать самі великі павуки (табл. 7, 1—3). Черевце зовні не сегментоване, на його кінці розташоване від 2 до 6 павутинних бородавок. Легких чотири пари. Хелицери спрямовані вперед. Отрутні залози невеликі. Очі зближені на передньому краї головогруди. Розміри від середніх до дуже великих. До підзагону належить більше 1500 видів, группируемих в 9 сімейств. Це нічні бродячі й більше осілі форми, мешканці норок або павутинних трубок (табл. 5), розповсюджені головним чином у тропічних країнах.
,
Сімейство Aviculariidae — дійсні пауки-птицеяди — користується найбільшою популярністю. Серед них є величезні волохаті павуки більше 10 див довжиною. У тропіках живе до 600 видів цього сімейства; особливо численні вони в Південній Америці, де звичайні великі представники пологів Eurypelma, Lasiodora, Avicularia й ін. Удень ці павуки ховаються в норках і лігвищах з павутини, які влаштовують між коріннями, у тріщинах скель, іноді серед листя, а присмерком виходять на полювання. Видобутком їм служать головним чином комахи, але великі види при нагоді вбивають і поїдають дрібних ящірок, змій, жаб, а також невеликих птахів, особливо пташеняти. У тропічних лісах Південної Америки звичайний птицеяд Avicularia avicurlaria, павук до 6 див довжиною, темно-бурий до чорного. Він живе на деревах і присмерком стрімко бігає по галузях у погоні за комахами. На Яві живе дуже великий, до 9 див, червоно-бурий волохатий птицеяд Selenocosmia javanensis, що зустрічається також на Больших Зондских островах, до сходу
Птицеяди по многу років живуть у неволі, причому годуються різною тваринною їжею, справляються з мишами, їдять просто шматочки м’яса. Наївшись павук витягає ноги, притискається до дна свого житла й кілька днів залишається нерухомим, переварюючи їжу. Деякі види п’ють воду й навіть люблять купатися. Птицеяди теплолюбні, вони охоче сидять на долоні, зігріваючись теплом людського тіла, і перебувають аматори, які роблять таку приємність цим страховиськам. Правда, багато хто птицеяди не отрутні для людини. Але є серед них і вкрай небезпечні, укус яких може виявитися смертельним Такі деякі види Acanthoscurria у Південній Америці, Theraphosa у Східній Африці й ін.

Сімейство Ctenizidae — тропічні й субтропічні павуки, що відрізняються розмаїтістю пристрою норок. Відомо до 500 видів. Вони мають міцні ноги й хелицери з «граблями»- рядами товстих щетинок – пристосування для риття. Деякі види утворять цілі поселення на ділянках із щільним мелкокаменистим ґрунтом (табл. 5, 5), чому їх називають «мигалами-каменщиками». Кришечки численних норок удень закриті й малопомітні, а до вечора все відкриваються й з норок визирають павуки. Комаха, що потрапила в таке поселення, неминуче стає видобутком павуків. На півдні Європи, а в нас у Середній Азії зустрічаються ктенизиди роду Nemesia. Павук N. sauvagei – червонясто-бурий, до 2 див довжиною, з майже голим поперечнополосатим черевцем. Він риє нірки до 60 див довжиною, вистилаючи їхньою павутиною. Вхід у норку закриває кришечка на шарнірі, що сама захлопується і яку павук тримає зсередини, сидячи в норці. На дні норки відкладаються яйця в коконі й першому часі тримається молодь. Інший вид, N. meridionalis, робить норку зі сліпим відгалуженням, вхід у яке, як і зовнішній, закритий павутинною кришечкою, але так розташованої, що ворог, що забрався в норку, не зможе знайти павука у відгалуженні норки й сам виявиться в пастці.
Сімейство Atypidae — єдине серед мигаломорфних павуків, деякі представники якого заходять досить далеко в помірні широти. У нас у степовій смузі звичайний павук-грабар (Atypus piceus), бурий або майже чорний, до 20 мм довжиною. Самка риє косу норку до 30-40 див довжиною, що вистилає дуже щільною павутинною тканиною, що триває зовні у вигляді довгої павутинної трубки (табл. 5, 11). Остання замкнута на кінці й лежить на землі звичайно під захистом рослинності. Сидячий у трубці павук убиває комах, що наближаються до неї, прямо через павутинну тканину за допомогою довгих крючковидних члеників хелицер. Щоб підібрати видобуток, павук розриває тканину трубки й виходить назовні, а потім зашпаровує отвір. Самець не риє норок і веде бродяче життя.