ЗАГІН АУЛОДОНТА (AULODONTA)

Основна особливість представників даного загону полягає в тім, що зуби в них прості, без килеобразного виступу, не мають на внутрішній стороні характерного жолобка. До цього загону ставиться широко відоме с е м е й із тв про диадемових (Diadematidae), види якого користуються дурною славою через своїх досить небезпечних голок. Шкарлупа їжака діадеми середніх розмірів постачена чрез вичайно довгими тонкими численними голками, довжина яких може досягати 30 див. Голки є прекрасним захисним пристосуванням. Вони дуже рухливі, моментально реагують на подразнення, включаючи простої затемнення, і відразу направляються убік подразника. При цьому тварина навіть складає кілька голок разом, образуя опас ную піку. Темний, майже чорний цвіт голок робить їх малопомітними, тому що кінці голок навіть тонше кінчика шпильки. Але варто тільки випадково торкнутися цього кінця, як голка моментально впивається в тіло, і витягти її немає ніякої можливості.
Всі голки порожні усередині, легко обламуються, а по всій довжині усаджені спірально розташованими шипиками, вістря яких спрямовано назад, тому голка легко й глибоко входить у тіло. До цьому необхідно додати, що шкіра навколо голок має залозисті клітини, що виділяють отрутний секрет червонуватого цвіту, що при пораненні голкою ще більше підсилює біль. Часто така скалка ускладнюється важким нагноєнням, тому звільнитися від її краще відразу, вирізавши голку з тіла.

Види сімейства диадемових широко поширені в тропіках і прилежащих до них районах Індійського, Тихого й Атлантичного океанів. На невеликих глибинах Індійського й Тихого океанів зустрічаються Diadema setosum (табл. 19), Diadema savignyi. Вони воліють селитися на коралових обмілинах, утворених уламками коралів, і вражають пишнотою свого фарбування. Їх темна бархатиста шкарлупа темно-коричневого й темно-пурпурного відтінку прикрашена дивними по красі блакитнувато-синіми плямами. Ці плями постачені чутливими клітинами й допомагають тварині сприймати найменшу тінь, що падає від ворога, що наближається. Звичайно тварина спокійна лежить у кораловому піску й повільно обертає свої довгі голки, охороняючи себе від ворогів.
Дуже цікаве явище спостерігається в Diadema antillarum, що зустрічається в західній частині Атлантичного океану в районі Флориди. Вона здатна міняти своє фарбування залежно від висвітлення. Так, зовсім темна при денному світлі, за яких-небудь дві години на темряві вона стає блідо-сіркою з білою зіркою навколо апікального поля, облямованої райдужним синім краєм, що триває на амбулакри.
Подібне явище було замічено й в іншого представника даного сімейства, в Centrostephanus longispinus, розповсюдженого в Середземне море й прилягаючих до нього частинах Атлантичного океану. Цей дивно гарний їжак з темно-пурпурною шкарлупою й довгими тонкими фіолетовими голками, оперезаними білими вузькими колечками, у темряві за півгодини стає блідо-сірим. На відміну від своїх близьких родичів, що пересуваються за допомогою амбулакральних ніжок, він ходить на довгих голках, причому досить швидко, пересуваючись на 100-150 див у хвилину.