ЗАГІН КРИЛОНОГИЕ (PTEROPODA)

У цьому загоні значно менше розмаїтості форм, чим у попереднім. Це коштує у зв’язку й з більше однорідним характером середовища, що населяють ці равлики, тому що всі вони ведуть планктонний спосіб життя. Характерною анатомічною ознакою равликів цього загону служить розвиток пари більш-менш великих плавців, які утворяться з верхньої частини ноги. В усіх у них також добре розвинені органи рівноваги – статоцисти, які мають велике значення для цих тварин, що вільно плавають у водній товщі. Всі крилоногие – гермафродити, причому чоловічі полові продукти дозрівають раніше, ніж жіночі (протерандрический гермафродитизм).
Серед представників цього загону в процесі його еволюції відокремилися дві галузі.
Одні форми, у більшості сохранившие властиву і їхніх предків раковину, пристосувалися винятково до харчування морськими мікропланктонами, що відбилося на ряді рис їхньої організації. У місці з’єднання обох плавців у них лежить ротовий отвір, оточене губообразними лопатами ноги. Сама голова з парою щупалець слабко відособлена від тулуба, щелепний апарат і радула розвинені відносно слабко, але в шлунку є пластинки, що служать для перетирання їжі. У деяких форм, що ставляться до цієї групи, замість раковини буває стекловидно-прозрачний хрящовий будиночок.
Інша група крилоногих, навпаки, зовсім втратила раковину й пристосувалася до хижого способу харчування теж планктонними, але більшими тваринами. Голова тут досить чітко відокремилася від тулуба й несе дві пари щупалець і часто досить складний ротовий апарат, пристосована до піймання й умертвіння видобутку. Радула тут добре розвинена. Ковтка, що у деяких форм може витикатися на зразок хоботка, іноді збройна присасивательними придатками. Добре розвинені щелепи у вигляді пластинок з гострими зубцями можуть втягуватися в особливі кишені або витикатися знову. Тверді пластинки на внутрішній стінці шлунка тут, навпаки, відсутні. Характерно, що личинки цих равликів спочатку мають раковину спершу блюдцевидной, а потім трубковидной форми. Раковина, однак, надалі розвитку відкидається, як і вітрило; на веретеновидном тілі личинки утвориться три ресничних кільця, з яких заднє зберігається найбільше довго, У представників одного роду (Halopsiche) молодь розвивається усередині тіла матюкай і виходить назовні через розрив її тіла, викликаючи цим її загибель.
Крилоногие зустрічаються у всіх морях, але найбільша розмаїтість їхніх форм належить тропічним морям. Вони не тримаються тільки в поверхні моря, але роблять звичайно добові міграції з одних глибин на інші. Прозорість їхнього тіла не настільки досконала, як в Phyllirrhoe. Деяким з них властива також фарбування або в бляклих, або в яркокрасних тонах.

* * *

Група крилоногих, що зберегли раковину, — підзагін Thecosomata — включає близько 15 пологів равликів. В усіх у них пристосування до харчування мікропланктонами виражено в утворенні досить зробленого апарата, що служить для вловлювання дрібних планктонних організмів. На задньому краї плавця тут перебуває «миготливе поле», тобто ділянка, покрита миготливим епітелієм, що звужується в напрямку до тулуба й доходить до самого рота. Рухом ресничек дрібні планктонні організми й підганяються до рота.
У стосовної до цієї групи равлика спирателли, або лимацини (Spiratella, або Limacina), тонка, майже прозора раковина спірально закручена на ліву сторону. Раковина ця може закриватися кришечкою, що лежить на задній лопаті ноги. Зі стосовні до цього роду невеликого числа видів у наших північних водах зустрічаються два види: один з них (Limacina helicina) ставиться до числа холодноводних форм і зустрічається як в Арктиці, так й в Антарктиці, тоді як іншої (Limacina retroversa) буває в нас у Баренцевом море гостем, принесеним Гольфстрімом з Атлантичного океану. В інших крилоногих цієї групи ми зустрічаємо вже більш-менш відмінну від лимацини форму раковини: вона може бути конічної, як наприклад у равлика крезеис (Creseis), іноді злегка закрученої вперед або іншої форми. Фарбування деяких із цих равликів досить своєрідний.У равлика каволинии (Cavolinia tridentata) раковина коричнюватого цвіту, по краї криловидних придатків ноги проходить тьмяно-лілова облямівка, що обрамляє коричневі поля – загальне основн
Каволинии відкладають яйця в простих стекловидно-прозрачних оболонках, причому яйцеві шнури не приклеюються, як в інших морських брюхоногих, до каменів й інших предметів, а вільно плавають на хвилях, поки в них не розів’ються зародки, які потім виходять із яйцевих оболонок і продовжують вільне існування в планктоні. За спостереженнями Гегенбауера, Cavolinia tridentata відкладає протягом двох днів близько 200 яєць, тоді як інший вид – Cavolinia gibbosa – 60-80 штук. Стільки ж відкладає й крилоногая равлик. На сьомий або восьмий день розвитку зародок з ресничним кільцем на передньому й задньому кінцях тіла вже залишає свою яйцеву оболонку й, кружляючись усередині яйцевого шнура, шукає з нього виходу, щоб почати вільне існування. Віночок ресничек на передньому кінці здобуває форму овалу із двома вирізами, завдяки чому з’являється вже знакомая нам в інших брюхоногих форма двухлопастного вітрила.
До групи раковинних крилоногих звичайно відносять і ряд таких форм, які займають як би проміжне положення між цією групою й тими крилоногими, які втратили раковину. Сюди можна віднести ті види, які позбавлені дійсної раковини, але в яких розвилася вторинна, «помилкова» внутрішня раковина (псевдоконх а), що складається з «хрящової» тканини. Сюди ставиться, наприклад, равлик цимбулия (Cymbulia peronii), у якої щільна студенистая раковина у формі дерев’яного башмака покритий мантією, равлик гліба (Gleba cordata) і деякі інших. Равлик гліба – одна із самих великих представників крилоногих. Деякі види цього роду населяють тропічну зону
Атлантики, а також зустрічаються й у Середземне море. Характерно для цих форм особливо потужний розвиток плавців, причому вони зростаються позаду; у равлика цимбулии в місці зрощення їх від заднього краю відходить довгий придаток з тонким жгутообразним кінцем. Характерно для цих форм також утворення хобота, на кінці якого перебуває рот. Хобот цей відрізняється великою рухливістю, але зовсім не служить цілям піймання видобутку, тому що ці равлики харчуються мікропланктонами; останній уловлюється таким же ловчим ресничним апаратом, як й в інших питающихся мікропланктонами крилоногих.

* * *

Група так званих голих, тобто позбавлені раковини, крилоногих (Gymnosomata) містить у собі близько 15 різних пологів; деякі представники цієї групи постійно живуть й у наших морях, як наприклад равлик клионе (Clione limacina), що часто зустрічається й у Баренцевом й у Білому морях. Характерно, що, будучи типово арктичною формою, клионе приноситься звичайно холодними плинами. Цей равлик – ненажерливий хижак, і головну їжу її становить така ж, як і вона, холодноводная форма – равлик лимацина (Limacina helicina).
У свою чергу сама клионе становить улюблену їжу для деяких китів Як у хижака, у клионе досить зовсім розвинений ловчий апарат у вигляді розташованих навколо рота шести ротових придатків (цефалоконий), постачених залозами із клейким секретом, що втримує пійманий видобуток. У період спарювання дві особини клионе приймають вертикальне положення й, стикаючись черевними сторонами, взаємно запліднюють один одного. Через 20- 24 години починається откладка яєць. Кладка складається з порівняно великих клубків або шнурів студенистой консистенції, що містять кожний велика кількість яєць. У личинки, що вилупилася, є три віночки ресничек; передній з них відповідає морфологічно вітрилу. Поширення клионе так само, як і служащей їй як видобуток лимацини, не обмежується холодними водами північної півкулі. Вона зустрічається також й в області Антарктики.