СІМЕЙСТВО ДОЛГОПЯТИ (TARSIIDAE)

Сімейство складається з одного роду долгопят (Tarsius) із трьома видами: долгопят філіппінський, або сирихта (Т. syrichta), долгопят банканский (Т. bancanus) і долгопят-привидение (Т. spectrum); всі види поєднують 12 підвидів. Поширені долгопяти в Південно-Східній Азії, причому кожен вид локалізується на певних островах. Так, сирихта зустрічається на Філіппінах (острова Мінданао, Самар, Лийте, Бохол); банканский долгопят – на Суматрі, Калимантане, Банку, Серасан; долгопят-привидение – на Сулавеси, Салаяре й сусідніх островах.
Долгопяти—маленькие тварини
.
У них більша кругла голова, мордочка широка й укорочена з дуже великими очами, що дивляться прямо вперед, як у мавп. Вуха більші, голі й рухливі. Рот широкий. Розмір голови й тулуби 8, 5-16 див, хвіст довгий (13, 5-27 див), голий, з пензликом волось на кінці. Маса тіла 95-165 р.
Передні кінцівки значно коротше задніх; у стопі особливо подовжений п’ятковий відділ (tarsus), звідки взятий і назва тварин — долгопяти (Tarsius). Кисть і стопа хватальні, з тонкими довгими пальцями, на їхньому кінці є розширені подушечки, які служать своєрідними присосками при лазаньї по деревах. Всі пальці постачені нігтями, але на другому й третьому пальцях стопи – туалетні коготки.
Хутро долгопята досить густий, сіро-коричневого цвіту; по загальних відтінках і наявності різноманітних плям він варіює в різних видів і підвидів. Живіт, внутрішня поверхня стегон і пахвові западини майже голі, покриті лише рідкими волоссями. Сосків 2-3 пари. На відміну від лемурів у долгопятов зубна формула така:
В долгопята-привидения (Т. spectrum), або домовик-домовика-маку-домовика, ока щодо розмірів тіла самі більші із всіх очей ссавців, жовті й світяться в темряві. Місцеві жителі вважають цих долгопятов зачарованими й бояться їх.
Долгопяти живуть поодинці або парами, ведуть нічний спосіб життя в тропічних дощових лісах, звичайно в низинних і берегових областях, зустрічаються в бамбукових заростях, на маленьких деревах або в прояснених первинних лісах. Удень сплять у темних, схованих місцях або в дуплах дерев. Відпочивають, вчепившись всіма кінцівками за прямий стовбур маленьких дерев і головою опираючись об коліна; хвіст служить опорою. Сплять у тій же лозі, зарившись головою між руками.
Вороги долгопятов — сови. Самі вони харчуються комахами, павуками, ящірками; коштуючи на двох ногах й опираючись на голий хвіст, ці дивні тварини передніми кінцівками підносять їжу до рота, при цьому вертять в усі сторони головою, що здатна повертатися на 180°. Воду хлебтають, як і лемури.
Пересуваються долгопяти стрибками до 1 м довжиною. Стрибаючи з гілки на гілку або з дерева на дерево, вони іноді відкидають ноги назад, як жаби. Хвіст під час стрибка їм служить кермом.
Розмножуються тарзиуси незалежно від сезону року. Після шестимісячної вагітності народжується одне дитинча, покритий вовною, з відкритими очами. Він відразу ж чіпляється всіма кінцівками за живіт матюкай і може навіть самостійно карабкаться по гілочках. Під час пересування мати переносить дитинчати ротом, як кішка кошеняти. Про період лактації й дозрівання дитинчати нічого не відомо.