СІМЕЙСТВО ОЛЕНЬКИ (TRAGULIDAE)

Оленьки — найбільш древні й примітивні жуйні. Викопні залишки їх відомі з верхнього эоцена, тобто близько 50 мільйонів років тому. У їхній будові нарівні з ознаками типових жуйних простежуються деякі риси, властиві нежуйним. Шлунок має 3 відділи (немає книжки). Передні ноги трохи коротше задніх, на ногах по чотирьох копитця, середні з яких значно крупніше. Ліктьової й мала гомілкова кістки розвинені ще повно. У самців у верхній щелепі – більші, що витикаються назовні гострі ікла. Оленьки – дрібні тварини, тільки-но сягаючі величини зайця. Маленька голова з вузькою мордою, гострими невеликими вухами й величезними очами сидить на порівняно короткій шиї. Рогу відсутні. Волосяний покрив густий, припасований до тіла, плямистий або одноколірний.
Оленьки поширені в Африці, Південній Азії й на островах Великого Зондского архіпелагу.
Сімейство поєднує 2 роди з 4 видами.
Африканський оленек (Hyemoschus aquaticus) має довжину тіла всього 75—85 див, висоту — 35—40 див і масу — 10—15 кг.
Фарбування темно-бура із дрібними світлими плямами й білим черевом.
.
Він населяє незаймані вологі тропічні ліси Західної й Екваторіальної Африки (Гамбія, Сьєрра-Леоне до півдня до Камеруну), де тримається звичайно поблизу води. Африканський оленек прекрасно плаває й поринає, від небезпеки завжди ховається у воді. Веде одиночний і дуже потайливий спосіб життя, поєднуючись у пари тільки в період розмноження. Вагітність триває 4-6 місяців, однак точні строки не відомі. Самка народжує завжди одного дитинчати. Харчується африканський оленек рослинною їжею, однак також охоче й часто поїдає комах, крабів, рибу, дрібних ссавців і навіть падло. Годується вночі, а денні годинники проводить у густих заростях, у низьких дуплах дерев, у розвилках товстих суків, куди піднімається по ліанах. Місцеві жителі полюють на ця тварина із собаками й мережами.
Рід азіатських оленьков, або канчилей (Tragulus), включає три види. Зовні канчили нагадують африканського оленька, але дрібніше. Найбільш відомий великий канчиль (Т. парі), що має масу 5-8 кг, довжину тіла 70-75 див і висоту 30-35 див. Він живе на Малаккском півострові, на островах Суматра й Калимантан.
Самий дрібний з оленьков малий канчиль (Т. javanicus), крім островів Суматра й Калимантан, населяє острів Ява. Висота цього воістину малюсінького копитного ледь досягає 20-25 див, а маса 2-2, 5 кг.
Індійський оленек, або плямистий канчиль (Т. meminna), живе в Індії й на острові Цейлон. Від інших канчилей він відрізняється більше темними, поцяткованими дрібними світлими плямами фарбуванням. По ряду ознак цей вид досить близький до африканського оленьку.
Канчили населяють сухі ліси з виходами скель і мангрові зарості. Як й африканський оленек, це дуже потайливі нічні тварини, що ведуть одиночний спосіб життя. Тільки при великій удачі, та й то лише на мить, можна побачити канчиля в густому чагарнику. При переслідуванні він звичайно затаюється, а будучи схоплений, жорстоко кусається. Гони в канчилей буває в червні – липні. Тривалість вагітності 150-155 днів.
На відміну від африканського оленька самки канчилей частіше приносять по 2 теля.
У малайському фольклорі канчилям відведена та ж роль, що в російському — лисиці.