ПІДЗАГІН ЖУЙНІ (RUMINANTIA)

Підзагін поєднує численних парнокопитних тварин, що мають складний шлунок, що складається із чотирьох (в оленьков із трьох) відділів: рубця, сітки, книжки й сичуга. Їжа зі стравоходу надходить у рубець, звідси в сітку. При отри-гивании рясно змочена слиною їжа у вигляді рідкої кашки надходить прямо в книжку, а відтіля в сичуг (в оленьков немає книжки). Корінні й задні предкоренние зуби мають лунчатое будова. У верхній щелепі різців немає. Пальців 2 або 4, в останньому випадку бічні пальці малі й не стосуються землі. П’ясткові й плюсневие кістки (метаподии) третіх і четвертих пальців злиті в одну кістку – канон. Бічні метаподии й кістки пальців тонкі й короткі. У більшості жуйних копитних на лобових костях є роги.
Жуйні являють собою найрізноманітнішу й процвітаючу сучасну групу парнокопитних. З’явилися вони у вигляді оленьков ще у верхньому эоцене. У нижньому олігоцені з’явилися олені, і в нижньому міоцені – полорогие, а в міоцені відбувся надзвичайно швидкий розвиток всіх жуйних.
Підзагін жуйних звичайно розділяють на 6 сімейств, 76 пологів, що поєднують близько 180 видів. Систематика надвидових груп (надсімейств, підродин, під-пологів ) дуже складна.