ЗАГІН ПАРНОКОПИТНИЕ (ARTIODACTYLA)

Загін поєднує копитних, що характеризуються найбільшим розвитком III й IV пальців, між якими проходить вісь кінцівки. Інші бічні пальці (у більшості видів два) розвинені слабко й розташовані вище середніх. Кінцеві фаланги всіх пальців одягнені копитами. Ключиці немає. Шлунок у більшості видів складний, що складає з декількох відділів, рідко простій.
З’явилися парнокопитние в нижньому эоцене, імовірно, з одного кореня з непарнокопитими. Їхніми предками були примітивні хижаки креодонти (Creodonta). Уступаючи в середині третинного періоду непарнокопитим по числу видів, у верхнетретичное час вони досягли розквіту й стали переважною групою копитних, головним чином за рахунок представників підзагону жуйних. У цей час парнокопитние населяють всі материки, крім Антарктики (в Австралію завезені людиною), і поєднують 9 сімейств, близько 85 пологів і приблизно 200 видів.
Систематика парнокопитних дуже складна, і кількість сімейств, підродин, пологів і видів у різних авторів сильно відрізняється. У цей час прийнято підрозділяти загін парнокопитних на два підзагони: нежуйні (Non-ruminantia) і жуйні (Buminantia).