ПІДРОДИНА ДРЕВЕСНОМИШИНИЕ (DENDROMURINАЕ)

Древесномиши (Dendromus) — невеликі, розміром приблизно з будинкову мишу, гризуни, що зустрічаються в більшості районів Африки, південніше Сахари. Довжина тіла 6-10 див, хвіст небагато длиннее – 7-12 див. Верх коричнюваті-коричнювату-коричнювате-коричнювата-сірувато-коричнюАИтий, часто з темним спинним «ремінцем», низ білуватий або жовтуватий. Хвіст без волось, покритий лусочками, миші можуть обхоплювати їм гілки й стебла трав при лазании. На передніх ногах усього три пальці, довгих і добре пристосованих до цеплянью за галузі. Верхні різці з жолобками. Звірки добре лазают у траві, по кущах і деревам, але у випадку небезпеки нерідко ховаються в нори. Активні вночі. Своє кулясте гніздо з рослинного волокна й пуху вони поміщають у траві, кущах (на висоті до 1 м) або в норах.
Нерідко деревні миші займають гнізда ткачиков і тоді поїдають яйця або пташенят цих птахів. Звичайно ж харчуються насіннями, ягодами й фруктами, а також комахами, дрібними амфібіями й рептиліями. Відомі 3 види.
D. melanotis живе в Східній Африці, переважно в сухих саванах. Для неї характерна широка поздовжня темна смужка на спині від плечей дощенту хвоста. Під вухом розташована біла пляма. Інший звірок – D. Mesomelas
живе переважно у вологій місцевості, особливо в заростях високих трав і кущів на болотах. У Конго ця мишка нерідко поселяється в хатинах сіл.
D. mystacalis не має темного «спинного ремінця». Звичайні в заростях бананів й у лісах. При цьому часто влаштовують гнізда в пазухах їхніх листів. Самки деревної миші народжують по 3-5 дитинчат. Розмножуються деревні миші в різних частинах ареалу в різні місяці року, однак зовсім молоді звірки, що недавно покинули батьківське гніздо, зустрічаються найчастіше між березнем і вереснем. Деревні миші – спокійні й миролюбні звірки (може бути, за винятком досить агресивного D. mystacalis).
Жирні миші, два види яких (Steatomys pratensis й S. bocagei) об’єднані в особливий рід, поширені по всьому просторі Африки, від Судану до Капской провінції, уникаючи лише вологих лісів і боліт. Довжина тіла від 7 до 12 сму хвіст короткий – 4-5 див. Хутро м’який і шовковистий, зверху коричнюватий з окремими чорними волосками, знизу білий. Вуха більші й округлі. Ведуть нічний спосіб життя. Споруджують нори довжиною 1, 5-2 м, глибиною близько 1 м. Удень вхід закривається пробкою із землі. У великій камері, наприкінці ходу, вони влаштовують гніздо із сухих травинок. Самка народжує за один раз 4-6 дитинчат. Їжа їх – трава, насіння й комахи. Протягом декількох (до 6) посушливих місяців звірки впадають у спячку, а перед цим нагулюють така кількість жиру, що використаються місцевими жителями в їжу як делікатес.