СІМЕЙСТВО АГУТИЕВИЕ (DASYPROCTIDAE)

У це сімейство поєднують чотири роди, два з яких — паку й агути -широко поширені й гарне відомі. Зовні вони нагадують одночасно великих короткоухих кроликів і копалин лісових предків коня. Харчуються падаючими з дерев плодами й горіхами, а також листами й коріннями. Це переважно лісові тварини, що живуть у тропічній Америці.
Паку (Cuniculus раса) у деяких місцях називається також лапа. Це великий гризун (довжина тіла 60-75 див) з коротким хвостиком. Має дуже тонку шкіру, де на темному червонуватому тлі боків виділяються білі пестрини й крапини.

Задні лабети з п’ятьма пальцями. На кінці морди довгі вуси – органи дотику. Поширена паку від Мексики до Парагваю й Аргентини в лісових районах. Активна вночі. Риючись у підстилці, розшукує упалі фрукти і їстівних корінь. Особливо віддає перевагу плодам дерев із сімейства фігових. При ритті паку користується не тільки ногами з міцними копитообразними коттями, але й зубами. При цьому її не зупиняють навіть товстих корінь. День цей гризун проводить у норі.
Через чудове м’ясо паку переслідується мисливцями. Полюють на неї вночі або на світанку із собаками. При цьому звір спочатку намагається сховатися в нору, але собаки виганяють його відтіля, і в такому скрутному стані паку намагається скоріше досягти берега ріки, щоб урятуватися вплав. У човнах у берега появи звіра очікують мисливці. Іноді на паку полюють із ліхтарем, знаходячи тварин по відбитому блиску очей.
Паку добре б’ється, зненацька стрибаючи на агресорів і кусаючись своїми більшими різцями. Вона може не тільки добре плавати, але й превосходно поринати. У неволі швидко стає ручний і привязивается до хазяїна, подібно собаці. Незважаючи на інтенсивний промисел, паку місцями досить численна – від декількох сотень до тисячі голів на 1 км2. Індіанці Амазонии використають різці цього гризуна (і агути) для видовбування каналу духової рушниці.
Агути (Dasyprocta aguti) — найбільш відомий представник сімейства, розповсюджений від Мексики до границі вічнозеленої рослинності в Аргентині. Місцями агути навіть більше численні, чим паку, від якого агути відрізняється меншим (довжина до напівметра) і більше струнким тілом. Довгі задні ноги агути мають тільки 3 пальці. Хвіст майже непомітний.
Фарбування одноколірна золотаво-коричнева або червонувата. У деяких місцях Амазонки агути називають також ку-тиа

Усі, хто бачив агути, відзначають його швидку збудливість. Агути добре плаває, але не поринає. Частіше тримається в лісі поблизу від води. Один вид живе навіть у мангрових заростях. Харчується агути листами, що впали плодами й горіхами. Знайшовши плід, тварина підносить його до рота передніми лабетами. Самка після сорокадневной вагітності приносить двох цілком розвинених і видючих дитинчат. Так само як і паку, агути – бажаний видобуток мисливців. Незважаючи на свою крайню лякливість звірок непогано живе в зоопарках. У роді агути значиться близько 20 близьких форм.