СІМЕЙСТВО ДЕСМОДОВИЕ (DESMODONTIDAE)

Десмодовие схожі на листоносих, але всі їхні зуби мають ріжучі краї; шлунок постачений більшим кишкообразним виростом. Поширено вони від Мексики до 33° ю.ш. у Південній Америці. Це єдині дійсні паразити серед теплокровних хребетних. Харчуються вони тільки кров’ю інших тварин і рідше – людини. Два зімкнутих між собою верхніх різця придбали форму, зручну для надрізу навіть товстої шкіри. Слина десмодов анестезує (знеболює) місце надрізу шкіри й затримує згортання крові, що випливає з ранки.
Десмод (Desmodus rotundus) — один із трьох розділених у різні пологи видів цього сімейства, найбільш відомий і масовий. Його називають вампіром, хоча до роду вампірів (Vampyrus) відносять не його, а великих і всеїдних листоносов. Тіло десмода округле; довжина його 7-8 див; передпліччя – 60-63 мм; маса – до 50 р. Зубов тільки 20. Фарбування хутра коричнева, червонувата, золотава або жовтогаряча. Листоподібного виросту на носі немає. Десмод добре літає й швидко бігає. Крила при бігу звичайно щільно складені уздовж передпліччя, а опирається звірок на подушечки в підстави великого пальця. Моторно біжить десмод у темряві нагадує жабу або гігантського павука.
Живе десмод у різних ландшафтах, на рівнинах й у горах (до 3000 м над рівнем моря). Удень він укривається в різних притулках: у дуплах, будовах, печерах й ін. У колоніях бувають десятки й сотні особин. Часто десмод поселяється разом з рукокрилими інших видів. З наступ-ленргем темряви десмоди вилітають на пошуки СЕОИХ жертв: коней, мулів, кіз, свиней. На одну з них нападають іноді до 6-8 десмодов. В однієї корови за ніч шкіра була надрізана в 30 місцях. За 1, 5-2 години десмоди насичуються кров’ю, а рани в їхніх жертв довго кровоточать. Виведшиеся в них личинки мух викликають запалення шкіри. Що наситилися десмоди багато п’ють. Без води вони не можуть довго жити. При харчуванні десмоди нерідко передають своїм жертвам вірус сказу, що у десмодов може зберігатися живим до 10 місяців.
Десмоди бувають активними цілий рік і не впадають у спячку навіть у холодних частинах ареалу. У горах Аргентини відзначений випадок укусу мула десмодом при температурі — 6°С.
Після 5 місяців вагітності самка десмода народжує одного дитинчати. У неволі десмоди можуть жити більше 12 років.