СІМЕЙСТВО ЛИСТОНОСИЕ (PHYLLOSTOMIDAE)

У листоносих листоподібний або списоподібний шкірястий виріст на носі.
Плечовий суглоб подвійної. Кутні зуби многобугорчатие або із плоскою поверхнею. Шлунок без мешковидного виросту. Поширені в Південній і Центральній Америці. У сімейство поєднують від 3 до 7 підродин, від 35 до 50 пологів і від 140 до 200 видів.
Малий листонос (Micronyc-teris minuta) дрібних розмірів: передпліччя — 30 — 45 мм, маса — 7—15 р. Розповсюджена від Мексики до Перу. Живе невеликими колоніями в печерах і дуплах. Харчується комахами й соковитими плодами.
Великий листонос (Phyllostomus hastatus): передпліччя — близько 90 мм, розмах крил — 50—60 див, маса — до 100 р. Широко розповсюджений у Центральній і ПІВДЕННІЙ Америці. Поселяється в різних притулках: дуплах, будовах, печерах, де утворить скупчення до декількох тисяч особин в одній печері. Поїдає фрукти, великих комах (нічних метеликів, жуків, прямокрилих), гризунів і дрібних птахів.
Гігантський лжевампир (Vampyrus spectrum) — самий великий вид у підзагоні: передпліччя — 106—110 мм, розмах крил — до 70—75 див, ширина крила — 15—16 див, маса — 150—200 р. Хвоста немає. Живе від півдня Мексики до Бразилії. Особливо звичайний в Амазонській низовині. По 5-6 особин укриваються в дуплах дерев. Їсть головним чином дрібних хребетних: гризунів, кажанів, дрібних птахів, ящірок, але не відмовляється від великих комах і фруктів. У неволі за день може з’їсти чотирьох білих мишей.
Землеройковидний листонос (Glossophaga soricina) — один із дрібних листоносов (передпліччя –32 — 40 мм, маса — 5—10 г), виділюваних в особливу підродину длинноязиких (Glossophaginae). Харчуються комахами, пилком, нектаром і м’якоттю соковитих плодів.
Безхвостий длинноязик (Апоura geoffroyi), що ставиться до цієї ж підродини, має язик, що перевищує довжину його тіла. Друга особливість длин-ноязиков – недорозвинення скулових дуг: у них є скуловие відростки верхнечелюстних і скроневих костей, але скулових костей немає й дуги виходять незамкнутими. Ця особливість виявлена ще в декількох видів трьох підродин листоносов.
Белоплечий старий (Centurio senex) — один із численних видів, виділюваних в особливу підродину фруктоедових (Stenoderminae). Череп цього звірка має більшу мозкову коробку, сильно вкорочені щелепи й дуже схожа на череп маленької мавпочки, а плоска зморшкувате «особа» дало привід до такій назві виду.
Майже всі фруктоеди харчуються тільки соковитими плодами.