СІМЕЙСТВО ПОДКОВОНОСИЕ (RHINOLOPHIDAE)

У подковоносих на морді складні шкірясті утворення: подковообразная пластинка, що обгинає попереду й з боків ніздрі, ланцет (продовження підкови на чолі) і вертикальний виступ (сідло). Вуха гострі, листоподібні, без козелка.
Верхні різці (1 пари) дрібні й розташовані на хрящовій пластинці. Близько 80 видів подковоносов (1 рід) живуть у тропіках і субтропіках східної півкулі; 2 види йдуть до Англії й Балтійського узбережжя; у фауні СРСР – 6 видів.
,
День проводять у печерах, під куполами мечетей, рідше — на горищах церков і будинків, поодинці й колоніями до декількох сотень (рідше — до 2000) особин. Вони висять униз головою на стелях.

По твердій поверхні бігати не можуть. Денний сон їх чуйний.
Потривожені, видають низькі, схожі на скрип звуки. Харчуються метеликами й двокрилими комахами, що літають пізно ввечері й уночі. Самка народжує одного великого дитинчати в рік. У перші дні життя він висить на тілі матері, причепившись зубами до сосцевидним пахових придатків. Мати огортає його своїми широкими крильми. Ростуть дитинчата швидко. У віці 30-40 днів годуються самі й можуть пускатися в далекі міграції без супроводу дорослих. Частина звірків залишаються зимувати в печерах, де жили влітку.