КЛАС КИНОРИНХИ (KINORHYNCHA)

У дослівному перекладі на російську мову назва класу означає щось близьке до «подвижнохоботним». Властиво хобота в киноринх ні, але головний кінець цих тварин дійсно здатний висуватися вперед. Коли киноринха повзе по морському дну, а точніше по дрібних донних предметах, вона не може рухатися вперед так, як це роблять гастротрихи. Замість спритних, швидких, іноді як що б скакають мікроскопічних тварин ми бачимо перед собою дивних істот, що рухаються вперед досить недосконалим способом. Витягнувши вперед головний кінець, збройний вінцем щільних щетинок, киноринха використає голову як свого роду якір, до якого слідом за висуванням її вперед підтягується все тіло.
Механізм руху полягає в тому, що рідина, що заповнює первинну порожнину цих тварин, нагнітається скороченням задньої частини тулуба в його передній (головний) кінець. Голова за допомогою головних щетинок закріплюється на досягнутій ділянці поверхні субстрату, а слідом за тим до неї підтягується тулуб тварини. Так, «крок за кроком» киноринха переміщається по субстраті.
Природно, що описаний спосіб руху вимагає зовсім особливої організації мускулатури. І дійсно, крім поздовжніх м’язів, тварина має спеціальні спинно-черевні пари м’язів. При цьому все тіло виразно розчленоване на «кільця», і кожному такому кільцю тіла відповідає пари згаданих спинно-черевних м’язів. Кольчатость виник як необхідний наслідок описаного способу руху. Але самим чудовим наслідком кольчатости з’явилася, як ми бачимо, закономірна повторність спинно-черевних м’язів. Цей факт дозволяє – нехай з відомою обережністю – говорити про метамерной організації спинно-черевних м’язових тяжей. І їй, як показує наш малюнок 254, відповідає зовнішня метамерія члеників тіла.
Мало того, як у гастротрих, у киноринх є скупчення нервових клітин, що охоплює, однак, ковтку повним кільцем, у той час як у гастротрих нервове кільце неповне. Від цього «мозку» відходить черевний нервовий стовбур, що у кожнім «кільці» тіла несе стовщення, що складається з нервових клітин, зв’язаних подовжньо розташованим спинним нервом. Таким чином, і в організації центральної нервової системи спостерігаються ознаки повторності елементів її, зокрема скупчень нервових клітин.
Є в киноринх й органи периферичної нервової системи. Це дотикальні щетинки, групи яких також повторюються в кожнім кільці тіла. Крім того, до органів почуттів цих тварин можна віднести примітивні «вічка».
Ротовий отвір лежить на передньому кінці тіла. На задньому кінці тіла, строго на його загостреному кінці, розташований анальний отвір. Травний апарат, загалом, дуже схожий на такий же апарат у гастротрих. І в киноринх ми бачимо м’язову глотку, що переходить у середню кишку. Однак у киноринх у ній немає ресничек, тому що їжа розподіляється по травних клітинах скорочувальними рухами тіла.
Як й у гастротрих, у киноринх є одна пара протонефридиальних каналів з одним миготливим полум’ям усередині кожного з них.
На відміну від гастротрих киноринхи — раздельнополие організми. У самок є яєчник, у самців – насінник.
Через полові протоки в самок виділяються яйця, а в самців — сперма; із запліднених яєць розвиваються личинки, що перетерплюють перетворення й сягаючі організації дорослих форм, величина яких не перевищує 1 мм у довжину.
Харчуються киноринхи одноклітинними морськими водоростями й органічним осадом, що покриває донні предмети. Тривалість життя киноринх приблизно біля одного року.
* * *
Деякі дослідники допускають, що киноринхи відбулися від спрощених форм кільчастих хробаків (аннелид). Ця думка навряд чи може вважатися правильної. Безсумнівна приналежність киноринх до первичнополостним тварин. Відомий радянський морфолог В.Н.Беклемишев (1964) справедливо затверджує, що «подібність із нематодами й гастротрихами настільки велико, що змушує нас визнати єдність основного плану будови киноринх із іншими немательминтами й, отже, з турбелляриями». Залишається лише не зовсім ясним, від яких саме турбеллярий виник клас киноринх. Якщо частина авторів думають, що джерело розвитку киноринх і гастротрих – прямокишкові турбеллярий, як це вважає й В. Н. Беклемишев, то інші (наприклад, Steinbeck, 1958) думають, що джерелом розвитку гастротрих і киноринх були бескишечние турбеллярий. Надамо майбутньому вирішувати це питання. Однак безсумнівно, що гастротрихи виникли від прямокишкових турбеллярий, що ж стосується киноринх, те, можливо, прав Штейнбок, що вважає, що ця група, безсумнівно спеціалізована, виникла від гастротрих. У морях їх небагато, ледве більше 100 видів.