СІМЕЙСТВО СУМЧАСТІ КРОТИ (NOTORYCTIDAE)

Відкриття сумчастого крота було зовсім несподіваним і зробило сенсацію в австралійській зоологічній науці. В 1888 р. тваринник із Центральної Австралії У. Коултхард помітив на ґрунті незнайомий йому слід; цей слід привів його до колючого куща, біля якого він зненацька знайшов крота, що має сумку. Аборигени добре знають ця тварина, його звички й пристрій нір. Сумчастий кріт зустрічається набагато рідше нашого звичайного крота, а його спосіб життя робить лов звірка особливо важкої. Майже всі наявні в музеях екземпляри добуті аборигенами.
За формою тіла й по способі життя сумчастий кріт надзвичайно схожий на звичайних кротів, точніше, на африканського златокрота. Подібність їх так велика, що навіть в анатомів виникало питання: немає чи між цими двома тваринами дійсно близького споріднення? Безперечно, що сумчастий кріт і звичайні кроти – комахоїдні – не родичі. Їхня подібність усього лише приклад самої зробленої конвергенції, збільшеної специфічним способом життя. По деяких особливостях будови зубів і кінцівок можна припускати, що по походженню сумчастий кріт близький до групи бандикутов, про яку буде сказано нижче. У цей час його виділяють в особливе сімейство.
Два відомих види сумчастих кротів живуть у різко посушливих районах, по окраїнах пустель.
Довжина тіла сумчастого крота — близько 15 див. Фарбування білувата або золотава. Цей кріт повністю позбавлений око й зовнішнє вухо. Хвіст рудиментарен. Морда, пристосована для риття, захищена особливим ороговілим щитком. Сильно розвинені протоки слізної залози; вони зрошують носову порожнину й перешкоджають її забрудненню землею. Кінцівки короткі й сильні. Пазурі розвинені нерівномірно. На передніх п’ятипалих лабетах особливо великі пазурі третього й четвертого пальців; з їхньою допомогою кріт риє землю. На задніх лабетах всі п’ять пазурів сплощені, і нога має форму лопати, пристосованої для відкидання виритого піску.
Імовірно, розмноження відбувається в норах, як у європейського крота. Відомі випадки, коли сумчастого крота виймали із гнізда, розташованого в норі на глибині 60 див. Крім основної нори, звірок прориває безліч тимчасових, кормових ходів. У вологу пору року він іноді виходить на поверхню, залишаючи на піску звивистий потрійний слід.
Дотепер нікому не вдавалося довго містити сумчастого крота в неволі. Тварини стають нервовими, неспокійними; періоди збудження перемежовуються приступами раптової сонливості. Однак апетит у них незмінно гарний.