КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА

Ссавці — вищий клас хребетних тварин, що вінчає всю систему тваринного миру. Найбільш важливими рисами загальної організації цих тварин служать:
1. високий рівень розвитку нервнойсистеми, що забезпечує складні исовершенние форми приспособительногореагирования на впливи зовнішнього середовища й злагоджену систему взаимодействияразличних органів тіла;
2. живородность, що сполучається (на відміну від інших живородних хребетних, наприклад риб і рептилій) з вигодовуванням дитинчат молоком. Вона забезпечує кращу схоронність молодняку й можливість розмноження в досить різноманітній обстановці;
3. зроблена система теплорегулиро-вания, завдяки якій тіло має відносно постійну температуру, тобто сталість умов внутрішнього середовища організму. Легко уявити собі, яке величезне значення це має для поширення ссавців у різноманітних життєвих умовах.
Все це сприяє майже повсюдному поширенню ссавців по Землі, при якому вони заселяють всі життєві середовища: повітряно-наземну, водну й ґрунтово-ґрунтову.
У будові ссавців можна відзначити наступне. Тіло їхній покрите волоссями, або вовною (є рідкісні винятки вторинного характеру). Шкіра багата залозами, що мають різноманітне й досить важливе функціональне значення. Особливо характерні молочні (молочні) залози, на які немає навіть натяків в інших хребетних.
Нижня щелепа складається лише з однієї (зубний) кістки. У порожнині середнього вуха є т р и (а не одна, як в амфібій, рептилій і птахів) слуховие кісточки: молоточек, ковадло й стремінце. Зуби диференційовані на різці, ікла й корінні; сидять в альвеолах. Серце, як й у птахів, четирехкамерное, з однієї (лівої) дугою аорти. Червоні кров’яні тільця без ядер, що підвищує їхню кисневу ємність.
Нині живучих ссавців нараховують близько 4500 видів.
Сучасна наука про ссавців передбачає не тільки пізнання закономірностей їхньої організації й життєдіяльності, але й дослідження біологічних основ керування фауною.