СІМЕЙСТВО ТИМЕЛИЕВИЕ, АБО КУСТАРНИЦИ (TIMALIIDAE)

Близьке до дроздів сімейство, що включає близько 360 видів і велика кількість пологів. Оперення в тимелий м’яке, пухке, густе, звичайно неяскравого фарбування. Ноги короткі, дуже сильні, добре пристосовані для лазания по галузях у густій хащі. Крила короткий, закруглені, хвіст досить довгий. Дзьоб сильний.
Розміри й зовнішній вигляд птахів різноманітні. Самі маленькі нагадують синиць і кропив’яників, більші – дроздів і навіть ворон. Всі вони населяють чагарникові зарості й ліси, де тримаються близько до землі – у кущах і підліску. Деякі види можуть бути зустрінуті в садах.
Поширені тимелий майже винятково в тропічних і субтропічних країнах східної півкулі: в Африці й на Мадагаскарі, у Південній Азії — на південь від Індії й Кореї, на островах Малайського архіпелагу, на Новій Гвінеї й в Австралії. У СРСР тимелий зустрічаються на південно-сході Середньої Азії. Якщо до цього сімейства відносити також і шаму (Chamea fasciata), ареал сімейства простягнеться тоді й у західну півкулю, охопивши Тихоокеанські береги Північної Америки від штату Орегон до Каліфорнійської затоки. Однак багато дослідників виділяють шаму в окреме сімейство з одним родом й одним видом.
Тимелий — моногамні птахи, самці й самки по розцвіченню не розрізняються. Ведуть осілий спосіб життя. Гнізда – відкриті чаші на кущах невисоко над землею. Яйця можуть бути одноколірними й строкатими, у повній кладці 2-4 яйця. Годуються тимелий насіннями, ягодами, комахами, деякі види винятково комахами.
У СРСР живе один вид тимелий — смугаста кустарница (Garrulax lineatus). У Середній Азії смугаста кустарница поширена на південь від Туркестанського хребта й на схід від хребта Кугитангтау. Далі вона поширена по Гімалаям від Кашміру до Непалу й Бутану, а також у Західному Пакистані й у східних частинах Афганістану. Це птах з короткими крильми й довгим східчастим хвостом, у загальному маслиново-буруватої розцвічення із ржавчатими поздовжніми смугами переважно на тімені й спині. Кермові пір’я з ясно-сірими кінчиками, що утворять світлу кінцеву смугу на хвості. Довжина крила 75-87 мм. У Таджикистані цей птах тримається на висоті від 1400 до 2500 м над рівнем моря. Їжа цього птаха переважно рослинна: насіння, ягоди, дрібні плоди, навесні й улітку також і комахи.
У Західній Африці відомі два види своєрідних птахів, яких називають лисими воронами (рід Picathartes). Це, мабуть, особлива підродина тимелий, однак деякі зоологи виділяють їх в окреме сімейство – Picathartidae. Вони мають великий сильний дзьоб і міцні ноги. У виду P. gymnocephalus, що населяє Сьєрра-Леоне, Гану й Того, верхня сторона тіла темна, майже чорна, нижня сторона й шия білі. Безпері частини голови жовті. Розміри великі: довжина тіла 35 див. Населяющая Камерун P. oreas має лисину червоний і синій кольори. Гніздяться лисі ворони в глибині лісів серед скель. Харчуються комахами й земноводними, а також ракоподібними й молюсками. Ведуть наземний спосіб життя, літають дуже мало. Голос їх – голосне каркання. Місцеві жителі приписують лисим воронам особливу магічну силу. В останні роки багато дослідників розглядають як підродина тимелий також й: толстоклювих синиць.