ЗАГІН ХРОМАДОРИДИ (CHROMADORIDA)

Звичайно дрібні форми. Ця ознака вважається їхньою характерною рисою. Різноманіття видів хромадорид важко исчерпаемо. У більшої частини хромадорид на голові розташовані більш-менш довгі щетинки (мал. 223). Губні органи у вигляді папилл. У стоме видні «зуби» (рухливі органи) і онхи (нерухоме озброєння). Стравохід звичайно з бульбусом на задньому кінці. Бульбус частіше має внутрішню порожнину, не постачену яким-небудь внутрішнім озброєнням. У тканині стравоходу лежать три травні залози. Яєчників один або два; частіше один, але буває й два насінники. У самців уздовж черевної сторони тіла, перед анусом, нерідко розвинені типові для хромадорид органи, за допомогою яких самці орієнтуються при зляганні в положенні жіночого полового отвору. Спикули звичайно вигнуті й направляються особливим опорним органом- рульком (мал. 231). У хвості розташовані три хвостові залози, а на кінці хвоста – характерна хвостова видільна трубочка (мал. 231). Уміст залоз випливає в морську або п
Харчуються ці нематоди морськими одноклітинними водоростями, а багато зубастих видів їх — хижаки.
Частина хромадорид у давній давнині нашої планети проникнула в прісні води й на сушу. Серед ґрунтових хромадорид треба відзначити сімейство плектид (Plectidae). Це цікава група дрібних хромадорид, що знайшли собі в ґрунті багате джерело харчування – вогнища загниваючого органічного матеріалу. У цих вогнищах під впливом сапробиотических бактерій і сапрофітних грибів відбуваються складні процеси розпаду нерозчинних органічних речовин, що входять до складу рослинних трупів (залишки корінь, лежані стебла, мертві листи й т.п.). Нерозчинні органічні речовини під впливом ферментів бактерій і грибів розщеплюються й перетворюються в розчинні (у воді) продукти розпаду білків й у розчинні вуглеводи (моно- і дисахариди) і інші більше прості речовини. Сапробиотическая середовище, крім того, завжди багата водою, у якій розчинені названі продукти. Сапробиос завжди містить також щільні грудочки «уламків, що залишилися,» рослинних тканин. Нарешті, у цьому середовищі завжди багато сапробиотических бактерій, суперечка сапрофітних грибів і т.п. У цьому середовищі плектиди й знайшли джерела харчування. Тому й організація цих сапр
Зі сказаного видно, що плектиди пристосовано до використання сапробиотического субстрату — джерела їхнього харчування. У цьому субстраті ґрунтові хромадориди знайшли доступне джерело харчування, і саме в цьому причина їхньої пристосованості до життя в сапробиотической середовищу. Однак життя в цьому середовищі- не єдине джерело існування плектид. Про ці маленькі нематоди не можна сказати, що вони вузько пристосовані тільки до сапробиотической середовища. Вони зробили тільки перший крок до освоєння сапробиотической середовища, але не стали її неодмінними мешканцями. Їх багато в ґрунті, навколо корінь. Вони можуть навіть проникати усередину кореневої тканини, використовуючи в ній окремі очажки гнильного розпаду живої рослинної тканини. Плектиди як би «на розпуття». Вони втратили біологічні риси своїх предків – морських хромадорид, стали ґрунтовими формами, зв’язали своє життя із сапробиотическими вогнищами, але не ввійшли в сапробиотическую середовище як неодмінні її мешканці. Плектиди як би «тимчасові гості» цього середовища. Тому суцільно й поруч їх не знаходять у сапробиосе, і вони набагато частіше зустрічаються в середовищах, де сапробиотический процес перебуває на початкові й обмежено виражених стадіях свого розвитку. Далі ми побачимо, що повне завоювання сапробиотической середовища здійснило інша група нематод, з якого нам ще має бути нижче ознайомитися.