СІМЕЙСТВО БУЛЬБУЛЕВИЕ, АБО КОРОТКОПАЛІ ДРОЗДИ (PYCNONOTIDAE)

Дрібні й середньої величини птаха (розміром від горобця до чорного дрозда). Оперення пухке, на потилиці є кілька малопомітного нитковидного пір’я. Крила відносно широкі й тупі, як у багатьох лісових птахів, що роблять лише невеликі перельоти від дерева до дерева. Хвіст помірної довжини з 12 кермового пір’я, звичайно прямосрезанний, іноді закруглений або східчастий.
Лапки короткі, слабкі. На голові короткий чубчик. Розцвічення оперення в більшості видів скромна, маслиново-зелена, жовта або коричнева. Деякі види яскраві. Самці й самки пофарбовані подібно. Бульбули населяють густі й розріджені ліси, не цураються культурного ландшафту – садів, околиць селищ і міських парків.
Моногамні птахи. Поза гніздовим часом тримаються зграйками. Чашеобразние гнізда будують серед галузей на деревах на висоті від 1 до 3 м. Деякі види (Hypsipetes) поміщають їх високо: на висоті 10-15 м. У кладці частіше 2-3 яйця, у деяких видів 4-5 яєць.
Сімейство, що містить близько 120 видів, що ставляться до 15 родів, широко поширено в тропічних частинах східної півкулі. Бульбули населяють Африку (без Сахари) і Мадагаскар, південь Азії, Малайський архіпелаг, Філіппіни й Молуккские острова. У СРСР зустрічається 2 види: рижеухий бульбуль (Microscelis amaurotis) і белощекий бульбуль (Pycnonotus leucogenys). Обоє залітні.
У белощекого бульбуля спина й крила сірувато-бурі, вушні пір’я білі, кермові пір’я смоляно-бурі з білими кінчиками. Довжина крила 85-90 мм.
Населяє Афганістан, Пакистан і північні частини Індії. У СРСР залітав на південь Середньої Азії. Гніздиться в садах або рідких чагарниках. У кладці 3-4 яйця. Годується ягодами, насіннями й комахами.