СІМЕЙСТВО БОРОДАТКИ (CAPITONIDAE)

У більшості це невеликі птахи, розміром з горобця, але деякі види мають довжину тіла до 30 див. Оперення в них гарне, яскраве, досить м’яке. Тіло кремезна й щільне, шия коротка, дзьоб великий з потужним вигнутим по ковзані надклювьем і сильно розвиненими щетинками в підстави дзьоба. Ці щетинки утворять під дзьобом птаха якась подоба рідкої бороди, за що все сімейство й одержало свою назву.
Бородатки — дуже живі й жваві птахи, що живуть невеликими зграями. Це деревні птахи, добре пристосовані до життя в лісах. Гніздяться вони в дуплах дерев. Гніздове приміщення птаха видовбують звичайно самі в ослаблених або підгнилих деревах. Кладка складається з 2-5 білих яєць.
Харчуються бородатки в основному рослинною їжею — переважно плодами і ягодами, рідше насіннями; нерідко їдять і комах. При нагоді ці птахи можуть поїдати пташенят й яйця дрібних птахів. Великі види нерідко нападають на мишей й ящірок.
Водяться бородатки в тропічних лісах Центральної й Південної Америки, Азії й Африки.
До цього сімейства належить 72 виду птахів, поєднуваних в 13 пологів.
Червоноголова бородатка (Xantholaema haematocephala) — маленька щільної статури зеленувата пташка. Оперення верхньої частини голови червоне, потилиця й боки голови чорні, над очами й під ними жовтий-жовті-сірчасто-жовті смужки. На черевній стороні тіла є темні поздовжні плями; горло яскраво-жовте, під горлом темно-червона поперечна смуга, а за нею на верхній частині грудей – оранжево-жовта. Дзьоб чорний, масивний, із щетинистою борідкою в підстави, ноги червоні. Це невелика бородатка, завбільшки з горобця, довжина її тіла 15-16 див.
Водяться червоноголові бородатки в Індії, на Цейлоні, у Бірмі, Індокитаєві, на Філіппінських островах і на островах Малайського архіпелагу. Тут їх можна зустріти скрізь, де є дерева: вони селяться й у непрохідних лісах, і в гаях, і в садах, нерідко в безпосередній близькості від будов людини.
Все життя ці бородатки проводять у кронах більших дерев, які зовсім приховують від очей спостерігача невеликих пофарбованих під цвіт зеленого листя пташок. Тут вони годуються, відпочивають і ніколи не спускаються звідси ні на кущі, ні на землю. Тому більшості людей більше відомий голос цих птахів, чим їхній зовнішній вигляд.
У будь-яку годину дня можна почути голосний лемент птаха, що сидить на вершині дерева й при кожному звуці головою, що киває, те в одну, то в іншу сторону. Особливо ретельно червоноголові бородатки співають у період розмноження, і, хоча голос у кожного птаха одноманітний, слухати їх цікаво: рідко можна зустріти двох птахів, голосу яких були б однаковими. Однак довго слухати їх неможливо: їхній монотонний голос, що нагадує звуки ударів маленьких молоточков по металі через строго певні інтервали часу, може сильно дратувати. Замовкають птаха лише з настанням темряви.
Сезон розмноження в червоноголових бородаток на більшій частині ареалу триває з лютого до травня. Гніздяться ці птахи в дуплах дерев, що влаштовують на висоті 3-12 м від землі, поселяючись у тому самому дуплі звичайно кілька років підряд. У загниваючому великому суку або галузі дерева птаха роблять ідеально круглий отвір. Від цього вхідного отвору під верхньою поверхнею галузі (або сука) видовбується горизонтальна галерея, що закінчується властиво гніздовою камерою, де відкладаються яйця. Щороку птаха розчищають дупло й подовжують його, так що гніздова камера поступово віддаляється від вхідного отвору. У результаті цього кладка часто виявляється в 1, 5-1, 6 м від входу в дупло. Коли в результаті тривалого використання цей прохід камери подовжується ще більше, птаха проробляють поблизу гніздової камери новий, більше короткий вхід. У гніздовій камері не буває ніякої підстилки: яйця відкладаються на деревні крихти, що валяються на дні дупла. Кладка складається з 2-4 циліндричні форми дуже тендітних яєць. Поверхня їх гладкого й блискуча, чисто-білого цвіту.
Їжа червоноголових бородаток складається майже винятково із плодів. Особливо охоче поїдаються плоди різних смоківниць (фігових дерев).
Зубчатоклювая бородатка (Lybius Иdentatus) — гарний яскравий птах. Основний цвіт її оперення голубоваточерний, але вся черевна сторона тіла червона зі світлими плямами з боків, а простір навколо очей жовте. Дзьоб світлий, великий і масивний. Нижній край надклювья нерівний, з кожної сторони на ньому по двох більших зубця. За вони-те цю бородатку звичайно називають двозубою. Самець і самка по фарбуванню подібні. Молоді птахи відрізняються від дорослих тьмяно-чорним фарбуванням черевної сторони тіла.
По величині зубчатоклювие бородатки лише небагато крупніше горобця. Це одні із самих дрібних бородаток: довжина їхнього крила близько 10 див, але є й більше дрібні бородатки, як, наприклад, белошеяя бородатка (L. undatus), довжина крила якої всього 8 див.
Поширені зубчатоклювие бородатки в екваторіальній Африці, де тримаються в лісах і чагарникових заростях, часто їх можна зустріти й на окраїнах бананових плантацій, а також на крислатих акаціях біля населених пунктів. Ведуть вони осілий спосіб життя.
Цих спритних і рухливих птахів часто можна бачити подвесившимися до плодів і годуються в такому положенні. Харчуються вони різними фруктами, ягодами й насіннями, але всьому віддають перевагу бананам.