ЗАГІН ДЯТЛИ (PICARIAE)

Дятли — птаха дрібної й середньої величини: самі маленькі завбільшки з горобця, найбільш великі — з ворону.
Зовнішній вигляд і фарбування дятлів досить різні. Деякі види мають однотонне бурувате фарбування, інші мають строкате, часто яскраве оперення. Крила тупі, що складаються з 10-11 першорядного махового пір’я. Хвіст складається з 10-12 кермових. Підлоговий диморфізм виражений слабко; пташенята пофарбовані подібно з дорослими. Ноги в більшості птахів чотирипалі, короткі, але сильні, добре пристосовані до лазанию по стовбурі й галузям дерев. Пазурі гачкуваті, що допомагає птахам легко втримуватися на деревах.
Всі дятли денні, у переважній більшості лісових птахів. Розмножуватися починають у віці біля року, образуя в гніздової період пари. Дятли гніздяться в дуплах або в норах. Кількість яєць у кладці сильно варіює. Кладка складається з 2-13 одноколірних білих яєць, які відкладаються прямо на дно гнізда; підстилка в гнізді відсутня. Насиджують кладку й самець і самка (але більше самка) біля двох тижнів. Пташенята лупляться сліпими й у переважної більшості видів голими (без пухового вбрання). Покинувши гніздо, пташенята якийсь час тримаються всією родиною разом, але незабаром виводок розпадається. Більшість дятлів – неуживчивие птаха: групами їх можна зустріти тільки в місцях з рясним кормом.
Дятли ведуть осілий спосіб життя, але восени багато видів кочують, залітаючи в місця, де вони не гніздилися. Ще далі від місць гніздування вони залітають у зимовий час.
Майже всі дятли харчуються комахами, рідше вживають і рослинну їжу. Багато видів, що особливо живуть у помірному поясі, узимку перемикаються на харчування насіннями дерев. Деякі види споживають винятково рослинну їжу.
Винищуючи комах, дуже багато хто з яких ушкоджують дерева й чагарники, дятли приносять лісовому господарству безсумнівну користь. Крім того, багато дятлів для пристрою гнізд видовбують дупла, а в них згодом охоче селяться інші птици-дуплогнездники, серед яких багато корисних комахоїдних птахів.
Поширено дятлів у всіх лісах земної кулі, за винятком Австралії, Нової Гвінеї й Мадагаскару; особливо багато їх у Південній Америці.
До цього загону належить 380 видів, поєднуваних у два підзагони: якамари (Galbulae) і властиво дятли (Pici).
Птаха з підзагону якамар характеризуються довгастим тілом, довгим, майже шилообразним дзьобом із щетинками в підстави, короткими крильми, довгим східчастим хвостом і м’яким пухнатим оперенням із золотавим блиском, за яке якамар називають ще блестянками. Поширено цих птахів у Центральній і Південній Америці. Якамари діляться на два сімейства: бормотушек (Galbulidae) і пушків (Виссоnidae).
Підзагін властиво дятлів включає зовні дуже різних птахів, що характеризуються сильним, звичайно масивним дзьобом і щільним кремезним тілом із хвостом середніх розмірів. Поширено цих птахів в Америці, Африці, Європі й Азії, майже скрізь, де зустрічається деревна й чагарникова рослинність.
Властиво дятли діляться на 4 сімейства: бородаток (Capitonidae), медоуказчиков (Indicatoridae), туканів (Ramphastidae) і дятлових (Picidae)