СІМЕЙСТВО ЛІСОВІ УДОДИ (PHOENICULIDAE)

Представники цього сімейства зовні відрізняються від дійсних удодов відсутністю чуба на голові, довгим східчастим і твердим хвостом, наявністю синіх, зелених, пурпурних з металевим відливом тонів в оперенні. Лісові удоди населяють Африку до півдня від Сахари, але на самому півдні материка відсутні. Гніздяться в лісах і чагарниках, однак у глиб густих дощових лісів не проникають. Ці удоди тримаються постійно на деревах або в кущах: твердий хвіст допомагає лазанию по стовбурах. Дійсного гнізда вони не будують, відкладаючи яйця в поглибленнях стовбурів дерев. Яєць буває всього 2-3. Вони зелені або синювато-зелені із цятками. Насиджує тільки самка, настільки ретельно, що не злітає навіть побачивши спостерігача, що наближається. Під час насиживания, а також і кілька днів після вилупления пташеняти їжу для самки (а пізніше й для пташенят) приносить самець.
Їжу собі лісові удоди розшукують на стовбурах дерев або кущів, по яких мистецьки лазают, часом нагадуючи звичками дятла. Їжею їм служать усілякі наземні членистоногие, яких лісові удоди спритно вибирають своїм тонким дзьобом із тріщин кори. Найчастіше це бувають терміти й мурахи, коники, жуки, багатоніжки.
Це сімейство має у своєму складі 2 роди з 6 видами.
Найбільш своєрідний у цьому сімействі кукушечъехвостий удод (Phoeniculus purpureus). Він широко розповсюджений по чагарниковій савані від границь Південної Африки на північ до Анголи, озера Танганьїка й Судану. Довжина тіла його 42-50 див. Оперення блискуче бронзово-зелене з фіолетовими плямами. Хвіст довгий з білими кінчиками пір’я. Дзьоб довгий і загнутий, особливо в самця.