СІМЕЙСТВО УДОДОВИЕ (UPUPIDAE)

До цього сімейства належить усього один вид — удод (Upupa epops). Він населяє Європу до півночі до Ленінграда, Азію на північ до Омська, на юговосток до нижнього плину Амуру, південніше цієї границі в Азії його немає тільки на Аравійському півострові. На Цейлоні цей птах є, є й на Суматрі. В Африці удод водиться в північно-західній частині материка, у долині Нила й по всьому материку до півдня від Сахари, гніздиться він і на Мадагаскарі.

Удод — птах середніх розмірів, має довгий, злегка загнутий донизу тонкий дзьоб. На голові є добре розвитий чуб. Крила недовгі, широкі, мають по 10 першорядних махових, обріз хвоста майже прямій, кермових 10.
Оперення звичайного удода строкате, вохристо-руде із чорним і білим. Пір’я гарного веерообразного вохристо-рудого чуба мають чорні вершини, і на задніх пір’ях є ще білі предвершинние плями. Черевна сторона тіла птаха рожево-руда, на боках тіла поздовжні чорнуваті смуги. На спинній стороні тіла чорнуваті поперечні смуги чергуються зі світлими, білуватими.
Удод величиною приблизно з голуба, але більше витонченого додавання. Довжина крила 13, 5-15 див, вага в середньому 70 р. Удоди в середніх широтах перелітні птахи. У СРСР вони зимують на південно-заході Туркменії й, імовірно, на Талише, тобто в Південно-Східне Закавказзя. Звичайно ж вони відлітають зимувати в тропічну Африку, Індію, Південний Китай, Бірму.
Навесні в південних границь нашої країни удоди з’являються в перших числах березня, у Московській області — на початку другої половини квітня. Після прильоту удоди розміщаються на гніздування по різноманітних відкритих просторах з окремими деревами, не уникають і невеликих розріджених лісочків. Вони охоче гніздяться в культурних ландшафтах, улаштовуючи гнізда нерідко й у будівлях людини.
В удодов утворяться, видимо, постійні, на все життя, пари, які приступають до розмноження у віці одного року. У розпал розмноження та й пізніше в місцях перебування удодов постійно можна чути їх голосний, але в той же час трохи глухий лемент: «уп-уп-уп… упуп-уп», що деякі передають словами «зле отут». І це має свої підстави, тому що удоди постійно селяться на різноманітних пустищах.
Удод улаштовує гніздо в дуплах різних дерев, нерідко в пнях, у купах каменів, у застрехах і фундаментах будинків. На півдні ареалу, де немає дерев, гнізда влаштовуються в ущелинах скель й обривів, у купах кізяка, у щілинах глиняних будівель. Один раз гніздо було знайдено в кістяку падали. Раз зайнявши місце для гнізда, птах прагне користуватися ним кілька років підряд. Гніздо удода дуже неохайне, що видає різкий неприємний захід.
Самка відкладає 5—6 яєць, іноді тільки 3, а інший раз навіть 12, по одному в добу. Яйця матово-білого цвіту із сіруватим, блакитнуватим й охристим нальотом.
.
Коли відкладена вся кладка, що буває в червні — липні, самка починає насиджувати. Тривалість насиживания невелика, у середньому всього 17 днів. У перші дні насиживания самець не поміняє самку, але годує її, а перед кінцем інкубації іноді й заміняє її на яйцях.
Тільки що що вилупилися пташенята покриті рідкими рудуватими із чорними вершинами волосоподібними пушинками. Пташенята сидять у гнізді до повного оперення 22-24 дня. Виліт підрослих пташенят із гнізд відбувається в різних частинах гніздової області в другій половині червня й у липні. На півдні країни, де пташенята вилітають у більше ранній термін, удоди приступають і до другого гніздування, звичайно ж вони гніздяться тільки один раз у літо.
Перший час після вильоту пташенят із гнізда вся родина удодов тримається разом і батьки продовжують годувати пташеняти. Проходить ще якийсь час, старі птахи відокремлюються від молодих, і починаються кочівлі, які поступово переходять в осінній відліт. У більше північних частинах гніздової області удоди відлітають поодинці або зовсім невеликими неуважними групами вже на початку вересня, у південних частинах ареалу птаха відлітають наприкінці вересня.
Удоди—красивие, витончені птахи. Найчастіше їх можна бачити расхаживающими по землі швидкими шажками, що іноді перебігають на коротку відстань. Переляканий удод лягає на землю, розпластавши крила й піднявши майже вертикально догори дзьоб. Нерідко удод сидить на стінках будівель і на деревах. Він може навіть лазать по стовбурах дерева, тільки побачити це вдається вкрай рідко. У польоті удод нагадує більшого строкатого метелика. Летячи по хвилеподібній лінії, він часто змахує своїми гаданими при цьому дуже широкими крильми.
Годуються удоди переважно комахами і їхніми личинками. Останніх вони нерідко дістають своїм тонким дзьобом з верхнього шару ґрунту. У степах удоди поїдають багато коників. Спосіб харчування удодов своєрідний. Захопивши дзьобом видобуток, птах умершвляет її, а потім підкидає в повітря, знову ловить і проковтує. Весь секрет у тім, що проковтувана комаха повинне бути спрямоване уздовж дзьоба.