ЗАГІН ПТАХА-МИШІ

Птахом-миші становлять невеликий загін, що включає всього 6 видів птахів, що належать до одного сімейства (Coliidae) і до одного роду (Colius). Вони населяють Африку до півдня від Сахари. На Мадагаскарі цих птахів немає.
Це птаха невеликих розмірів, стрункої статури, з довгим східчастим хвостом, приблизно в 2 рази перевищуючу довжину тулуба. В довгохвостої птаха-миші (С. macrourus) довжина тіла із хвостом становить 34 див. Загальне фарбування оперення сіра або бурувата. Ноги, а нерідко й підстава дзьоба червоні. Безпера вуздечка в одних видів червонуватого, в інших синього цвіту. Третій палець може обертатися назад, так що нерідко в птахів-мишей тільки два пальці спрямовані вперед, а два (внутрішній і зовнішній) назад. Оперення має трохи волосоподібний характер. На голові є добре розвитий чуб, особливо помітний, коли птах порушений.
Своє досить громіздке гніздо птицимиши поміщають серед густого листя дерев і кущів і вистилають його зеленими листами й травинками, переміняючи їх у міру висихання.
Птахом-миші відкладають 2—4, рідко до 7 яєць, у загальному білуватого кольори, іноді з бурими пестринами. До насиживанию приступають після откладки першого яйця. Насиджують обоє батька протягом 12 – 14 днів. Пташенята народжуються гол і сліпими, але незабаром покриваються рідким пухом. Уже в перші дні життя пташенята мають звичай вилазити із гнізд на найближчі галузі, допомагаючи собі при цьому не опереними ще крильми й дзьобом, але на ніч повертаються назад у гніздо. Треба сказати, що й дорослі птахи нерідко лазают по деревах, допомагаючи собі дзьобом, так само як це роблять ще й папуги.
Птахом-миші живуть невеликими зграйками по 20—30 особин, що перелітають уздовж опушки лісу від дерева до дерева й від куща до куща. Їх часто можна бачити й у містах, наприклад у Найробі. Під час польоту вони швидко змахують відносно невеликими й закругленими крильми, потім якийсь час сковзають у повітрі. У пошуках їжі вони підлітають до підстави дерева, піднімаються, ретельно обшарюючи його, до вершини й потім летять до підстави наступні. Нерідко вони бігають і по землі й інший раз затримуються на оголеній її ділянці, щоб погрітися на сонечку. На ніч птаха причіпляються до стовбура дерева й висять так до ранку.
На вид цілком необразливі, птахи-миші виявляються зовсім небажаними гостями у фруктових садах, тому що поїдають молоді пагони рослин, квіткові бруньки і ягоди, скльовують м’якоть фруктів, пробуравлюючи збоку отвір і залишаючи потім одну лише шкурку. При нагоді ці ненажерливі птахи пожирають пташенят із гнізд, за що їх дружно переслідують дрібні пташки. Пташеняти батьки годують напівперевареною відрижкою. Нерідко самець подібним же чином годує сидячу на гнізді самку.
Дійсної пісні птаха-миші не мають. Вони видають різні, досить малопривлекательние лементи й коротке цвірінькання.