ЗАГІН СОВИ (STRIGES, АБО STRIGIFORMES)

Це так називані нічні хижі птахи. Надклювье загнуте, з гострими ріжучими краями й гачкуватою вершиною. Підстава дзьоба одягнена м’якої, голої, часто роздутою шкірою (восковицей), прикритої волосоподібними перинками (вибриссами), спрямованими вперед. Очі більші, звернені вперед. Вушні отвори дуже великі й часто постачені шкірястою складкою, нерідко асиметричні. Оперення особи утворить так званий лицьовий диск і відділений від оперення чола, горла й шиї короткими щільними перинками. Нерідко на голові стирчать два пучки пір’я – пір’яні вушка. Все це надає голові сов певну й характерну фізіономію.
Ноги короткі або помірної довжини; виключення становлять обладающая довгою цівкою американська печерна сова (Speotyto cunicularia), голонога сова (Gymnoglaux lawrencii) і сипухи. Зовнішній (четвертий) палець оборотний, тобто може бути звернений і вперед та назад. Цівка, а в більшості видів і пальці ніг оперені. Крила довгі, із широкими й закругленими на вершині першорядними маховими. Першорядних махових 10-11, другорядних махових 14-18. Хвіст у сов відносно короткий, більш-менш закруглений на кінці, звичайно з 12 кермового пір’я.
Оперення густе, м’яке й пухке. Фарбування неяскрава, найчастіше сірувата або бурувата, з пестринами. Самці й самки в сов пофарбовані подібно, але самки перевищують самців по величині.
Сови мають різні розміри. Сама більша із сов – пугач (Bubo bubo) має загальну довжину 62-72 див, при розмаху крил 150-180 див. Сама дрібна із сов, що зустрічаються в Радянському Союзі, – горобиний сичик (Glaucidium passerinum) має 17-20 див довжини, при розмаху крил 40-45 див.
Розмножуються сови один раз у році. Втім, при достатку основних об’єктів харчування в деяких з них мають місце й повторні цикли розмноження, іноді навіть пізньою осінню.
Гнізда містяться в дуплах, в ущелинах скель, у кинутих гніздах інших птахів, нерідко на землі, у спорудженнях людини. Властиво гнізд сови, за рідкісними винятками, не будують. Сови – моногами, пари в них постійні. У кладці від 1-2 до 8, іноді до 10-11 яєць. Насиджують головним чином самки, хоча обидві підлоги беруть участь у вигодовуванні пташенят. Насиживание триває біля місяця, починається з откладки першого яйця. Пташенята тому разновозрастни. Розвиток пташенят відбувається по птенцовому типі, вони лупляться опушеними, але сліпими, із закритими вушними отворами й очами. Пухової вбрання переміняється на так званий мезоптиль, у якому дрібне пір’я м’які й пуховидни. Після вильоту молодих птахів із гнізда мезоптиль заміняється повним убранням з контурного пір’я. Надалі линька в сов відбувається раз у році, після висновку потомства.
Сови ведуть нічний спосіб життя, хоча бачать і вдень. Денний спосіб життя по зрозумілих причинах ведуть види, розповсюджені в Арктиці й Субарктике, де, по суті, у літню пору ночі немає.
У всіх сов дуже добре розвинені й слух і зір.
Годуються сови тваринною їжею, головним чином дрібними й середніми по величині ссавцями, птахами, комахами ит. буд. Деякі види відносно харчування узкоспециализировани: так називані рибні сови (Ketupa й Scotopelia) годуються головним чином рибою й ракоподібними. Видобуток сови вистачають й убивають лабетами, заколюючи її пазурами; дрібних тварин заковтують часто цілком, більший видобуток розчленовують дзьобом.
З господарської точки зору сов варто вважати досить корисними. Бути може, місцями негативну роль у мисливському господарстві можуть грати деякі великі види, такі, як пугач, але вони всюди нечисленні й істотне значення для чисельності дичини мати не можуть. Тому в більшості країн сови охороняються.
Поширено сов по всьому світлу, крім Антарктики й деяких океанічних островів. Зустрічаються вони в найрізноманітніших умовах – у лісах, пустелях, тундрах, на горах (у Тибеті до висоти 5000 м) і т.д.
Більшість видів веде осілий або напівосілий спосіб життя, за винятком північних і гірських форм. Північні форми взимку откочевивают із гніздової області, а гірські форми поза періодом розмноження опускаються в нижній пояс гір і на рівнини. Дійсних перелітних птахів серед сов мало: ушастая сова (Asio otus) з наших сов, деякі американські види й т.д.
У загоні сов 134 виду. Вони підрозділяються на два сімейства: нормальні сови (Strigidae) і сипуховие (Tytonidae).