ЗАГІН СЕРИЕМИ (CARIAMAE)

Приналежні до цього загону птаха мають деякі загальні ознаки з пастушковими й ряд ознак, що зближають їх з журавлями. По зовнішньому вигляді вони більше нагадують останніх: розміри досить великі, ноги довга, стрункі, шия теж досить довга, але дзьоб короткий, причому надклювье трохи длиннее подклювья, у вершини вигнуте й звисає вниз невеликим гачком. Крила відносно короткий, закруглені, хвіст довгий, причому крайні кермові коротше середніх. На голові в її передній частині є чуб з ряду тонкого пір’я, що прямо стирчать.
Загін свойствен Південній Америці, має у своєму складі всього одне сімейство — сериеми (Cariamidae) із двома родами, у кожному роді по одному виді.
Хохлатая сериема (Cariama cristata) — птах сірувато-бурого розцвічення з тонкими смугами й більше темною спинною стороною. Крила й хвіст із широкими чорними й білими смугами. Ноги й дзьоб червонуваті.
Поширені хохлатие сериеми від Центральної й Східної Бразилії на південь до північно-західної частини Аргентини й Уругваю. Вони дотримуються відкритих місцевостей і добре ховаються у високій траві або крейдою чагарнику, однак легко видають своя присутність голосними лементами. Бігають сериеми швидко.
Гнізда хохлатие сериеми влаштовують на землі, іноді на кущах і відкладають завжди по 2 яйця тьмяно-рожевого цвіту з бурими смужками й плямами. Із часом яйця стають тьмяно-білими. Насиджують обидві птахи 25 – 26 днів. Пташенята виводяться покритими темним пухом і видючими. У гнізді вони сидять 14 днів.
Серием можна назвати всеїдними птахами, хоча вони все-таки предпочитают комах, особливо великих мурах. Їдять вони також маленьких змій й ящірок. Поширена думка, що сериеми несприйнятливо до зміїної отрути, помилково. Сериеми їдять також і рослинну їжу – ягоди, фрукти й т.д.
Сериеми не люблять літати. Будучи до того змушеними, вони летять недовго і якось невміло. Найчастіше вони прагнуть урятуватися від небезпеки втечею й бігають досить швидко. Ніч хохлатие сериеми проводять звичайно на кущах.
Узяті молодими, сериеми легко приручаються, пасуться серед домашніх птахів і служать для них своєрідними сторожами, тому що першими подають застережливий лемент у випадку небезпеки.