ЗАГІН СОНЯЧНІ ЧАПЛІ (EURYPYGAE)

Незважаючи на назву «чаплі», ці птахи більше родинні журавлям, причому настільки, що багато дослідників з’єднують їх в один загін на правах, однак, самостійного підзагону.
Загін містить усього одне сімейство — сонячні чаплі (Eurypygidae) з єдиним видом, розповсюдженим у тропічній Америці. Палеонтологічні матеріали відсутні, тому еволюційні зв’язки цього загону неясні.
Сонячна чапля (Eurypyga helios) — середніх розмірів, витончена, строкато пофарбована птах, має широкі округлені крила, не дуже довгі ноги, що трохи нагадують по будові ноги чапель, довгу шию, середніх розмірів дзьоб і довгий хвіст. В оперенні цього птаха сполучаються зеленувато-жовті, сірі, білі, темно-коричневі й чорні тони. Поширено сонячну чаплю в Центральній і Південній Америці від Гватемали до центральних районів Бразилії.
Ці рідкі, скритоживущие птахи тримаються в густих тропічних лісах, недалеко від води й по болотах. Звичайно вони зустрічаються або поодинці, або парами. Свої кулясті гнізда влаштовують із листів, тонких гілок і глини на землі або низько в кущах і на невеликих деревах. У повній кладці 2 яйця, які насиджуються обома птахами. Після 27 днів насиживания лупляться пташенята, що нагадують спочатку по виду пташенят сивок або бекасів. У віці 21 дня вони залишають гніздо. Таким чином, на відміну від журавлів, сонячні чаплі – виводковие птаха.
Сонячні чаплі — обережні й полохливі птахи, однак у неволі вони швидко освоюються й у зоопарках навіть розмножуються. Харчуються вони дрібними рибками, комахами й різною іншою прибережною живністю.
У шлюбний час птаха виходять на сонячні галявини, широко розкривають крила й хвіст і виглядають у цей час винятково ошатно.
Голос сонячної чаплі — м’який і тужливий протяжливий свист.