ЗАГІН КАГУ (RHINOCHETI)

Родинні зв’язки кагу неясні, але, у всякому разі, вони коштують у ряді тих птахів, які групуються навколо журавлів (деякі дослідники розглядають кагу як сімейство або підзагону в загоні журавлів, приймаючи останній у широкому обсязі). Очевидно, найбільш близькі кагу до сонячних чапель. Кагу мають дуже вузьке поширення – вони населяють острів Нова Каледония. У загоні одне сімейство – кагу (Rhinochetidae) з одним родом й одним видом.
Кагу (Rhinochetes jubatus) розміром приблизно із сіру чаплю. Він має досить пухке оперення палевого, грифельно-серого цвіту. Зверху птах трохи темніше, знизу ледве світліше. На крилах, коли вони розкриті, добре помітні білі, червонуваті й чорні мітки. На голові довгий (близько 12 див) чуб, звичайно складений і спрямований назад, а в збудженого птаха розправлений і нерідко дивить уперед. Ноги довгі, оранжево-червоного кольори, нижня частина гомілки не оперена. Сильний, злегка вигнутий дзьоб червонуватий. Ніздрі прикриті перетинками, можливо, для захисту їх під час копання дзьобом у землі.
Кагу живе в лісах, як у рівнинних, так й у гірські. Раніше широко розповсюджений на Нової Каледонии й досить звичайний, тепер він зберігся в невеликому числі у внутрішніх гористих частинах острова. Причина зменшення чисельності – вирубка лісів, основного притулку цих птахів, інтродукція собак, кішок, свиней і пацюків, які є смертельними ворогами кагу, а також практикувався ряд років полювання на кагу із собакою й наступним продажем їх на ринку нарівні з домашнім птахом. Треба додати, що кагу, по суті справи, безпомічні птахи, тому що вони ледь можуть літати (у деяких книгах пишуть, що кагу – нелітаючі птахи). Правда, бігають кагу дуже швидко, навіть у густих заростях.
Кагу — моногамні птахи. Достовірних спостережень над їхнім розмноженням у природі немає. Відомо, що в неволі гніздо будують обидві птахи, споруджуючи його на землі з гілок і листя. Відкладається лише одне яйце ржавчатого цвіту (що зближає кагу з пастушками), і насиджують його обоє батька протягом 36 днів. Новонароджені пташенята покриті густим пухом темного цвіту.
Під час токовища птах має звичай вертітися навколо себе, тримаючи кінчик свого хвоста або крила в дзьобі. Нерідко вона також широко розкриває під час токовища крила.
Характерна й інша звичка птаха — швидко бігти й потім раптом зупинятися, застигши на якийсь час нерухомо чекаючи можливого видобутку. Їжею кагу служать хробаки, комахи й інші тварини, яких птах бере як з поверхні землі, так і із ґрунту.
Кагу ведуть головним чином нічний спосіб життя. Удень відпочивають, використовуючи для цього поглиблення в скелях і напівпечери під коріннями дерев. Голос їх – голосне тріщання, чутне за 1-2 км.